Статті

Огляд присвячений вивченню зв’язку мікробіому людини з фізіологічними і патологічними процесами, що протікають при старінні організму. Останніми роками отримано безліч переконливих доказів величезного потенціалу дії мікробіому на різні процеси функціонування організму людини, включаючи поведінку і біохімію мозку. Грунтуючись на цих даних, фахівці розглядають мікробіом як додатковий орган людини, який, активно беручи участь в травленні, управлінні метаболічними процесами, підтримці цілісності епітеліального бар’єру, розвитку і зміцненні імунної системи і ряду інших фізіологічних функцій, оптимізує умови для нормальної життєдіяльності організму людини в цілому.

Легені є багатофункціональним органом, що грає виключно важливу роль в життєдіяльності організму людини. Крім своєї основної функції газообміну між атмосферою і кров’ю, легені забезпечують очистку повітря і крові від шкідливих домішок, здійснюють детоксикацію, беруть участь в метаболічних процесах, регулюють водний баланс, служать резервуаром крові в організмі, володіють ендокринними властивостями, виконують фібринолітичну, антикоагулянтну, кондеціонуючу, видільну функції і безліч інших фізіологічних функцій.

Клініцисти відзначили, що, крім класичних симптомів COVID-19, які включають задишку, кашель, лихоманку та інші проблеми з органами дихання, близько третини пацієнтів також скаржаться на нудоту, діарею і блювоту, які в цілому ускладнюють загальну картину перебігу хвороби. Це змусило припустити, що у коронавірусу SARS-CoV-2, що викликає захворювання COVID-19, є здатність вражати клітини шлунково-кишкового тракту і розмножуватися в них.

З давніх часів медицину цікавить питання про адаптацію людини до навколишнього середовища і механізми, які перешкоджають виснаженню життєвих ресурсів людини, що веде до захворювань, старіння і смерті. Щоб вижити, організм повинен зберегти сталість свого внутрішнього середовища, іменоване гомеостазом. Ключову роль у виконанні цієї функції відіграє імунна система – складний і багатофункціональний комплекс біологічних структур і процесів, що забезпечує захист організму людини від збудників інфекцій, токсичних з’єднань, злоякісних клітин та інших чужорідних молекул і формувань.

Нарешті прийшло весняне тепло, всі з нетерпінням очікують завершення карантину, можливості повернутися до активного попереднього життя, залишивши в минулому тривожність і сумний настрій. Але чомусь відчувається підвищена стомлюваність, сонливість, головний біль, виявляються проблеми зі станом шкіри, нігтів і волосся, виникає кровоточивість ясен та інші неприємні симптоми. Це, швидше за все, ознаки сезонного дефіциту вітамінів – гіповітамінозу. Даний стан може викликати як нестача вітамінів в раціоні харчування, так і нервове перенапруження, різні хронічні захворювання, а також підвищена потреба у вітамінах і мінералах під час вагітності і годування груддю. Гіповітаміноз зовсім не безпечний стан, оскільки супроводжується порушенням метаболічних процесів і ослабленням захисних сил організму, що зовсім недоречно в період пандемії.

У зв’язку з пандемією COVID-19 жителям багатьох країн, у тому числі й України, наполегливо рекомендується перебувати вдома. Однак майже два місяці карантину все сильніше позначаються не тільки на добробуті, а й на самопочутті українців. Гнітюче почуття тривоги, паніка, втома від обмежень, зниження темпу життя, розлади сну підвищують рівень гормону кортизолу, що може викликати розлади в різних системах організму. Перенапруження нервової системи багато хто намагається заглушити частими перекусами. Закупівля багатьма сім’ями великих запасів провізії й розташований поблизу холодильник вельми сприяє цьому. У результаті — зайві кілограми й зумовлені цим додаткові переживання, що негативно відбиваються на загальному стані.

Тривалий карантин, необхідність тривалий час перебувати в замкнутому просторі, дистанційна робота або її втрата, нестача нових емоцій і вражень, фінансові труднощі не найкращим чином відображаються на психологічному стані людини. Через неможливість вплинути на ситуацію з’являється відчуття безсилля, безпорадності, втрати контролю, психіка стає вразливою. Стрес став невід’ємною частиною багатьох людей будь-якого віку, у тому числі дітей, які потрапили в незвичні для них умови життя. Поступово накопичуються тривожність, страх за здоров’я близьких, розгубленість, які можуть переходити в депресію, а це вже серйозний розлад здоров’я, що вимагає обов’язкового лікування.

Цілодобове перебування в закритому приміщенні, сухе повітря, нестача кисню, весняний гіповітаміноз, тривале перебування перед моніторами комп’ютера з мобільним телефоном у руках, використання захисних масок при виході з будинку, неправильне харчування, гіподинамія, постійне відчуття тривоги, не кращим способом відбивається як на загальному стані організму, його імунітеті, так і на стані шкіри і волосся. Шкіра втрачає свою пружність, спостерігається сильна сухість, або, навпаки, посилення вироблення себуму з появою подразнень і акне, які в таких умовах довше заживають. Волосся тьмяніє, виглядає млявим, сильніше випадає.

Як відомо, імунна система людини з віком слабшає, й організм стає більш сприйнятливим до інфекцій. Крім того, наявність у багатьох літніх людей хронічних захворювань часто служить причиною розвитку серйозних ускладнень інфекційної патології. Так чи інакше будь-який вірус найбільш агресивно атакує людей з ослабленим імунітетом. З цієї причини всі вірусні інфекції вкрай небезпечні для людей старшого віку, які нерідко страждають імунною недостатністю.

Створення та виробництво мультикомпонентних пробіотиків потребує постійного якісного та кількісного контролю їх складу. Стандартні мікробіологічні підходи, такі як виділення окремих культур та ідентифікація їх таксономічного положення на основі вивчення морфологічних та біохімічних властивостей не завжди дають можливість точно оцінити вміст представників різних мікробних таксонів в складі мультисимбіозу.

Історія людства супроводжувалася багатьма драматичними подіями, пов’язаними з поширенням небезпечних вірусних інфекцій, що забрали безліч життів (іспанський грип, натуральна віспа, СНІД, лихоманка Ебола, атипова пневмонія SARS-CoV, Близькосхідний респіраторний синдром MERS та ін.). Й ось мікробний світ кидає новий виклик — пандемія COVID-19 (коронавірусна хвороба 2019). Причиною цієї пандемії стало стрімке поширення на дуже велику територію коронавірусу SARS-CoV–2, циркуляція якого в людській популяції була до грудня 2019 року невідомою.

Видатний природодослідник сучасності, лауреат Нобелівської премії з питань імунітету Ілля Ілліч Мечников на стику XIX і XX століть працював у Парижі, в Інституті Пастера. Відчуваючи деяке ослаблення організму й симптоматику вікових впливів, він звернув увагу на молочнокислі мікробні продуценти — лактобацили та лактококи. Використовуючи їх у певній концентрації, він створив перший у світі пробіотик, спочатку експериментального, а потім і промислового виготовлення — лактобацилін.