Створення та виробництво мультикомпонентних пробіотиків потребує постійного якісного та кількісного контролю їх складу. Стандартні мікробіологічні підходи, такі як виділення окремих культур та ідентифікація їх таксономічного положення на основі вивчення морфологічних та біохімічних властивостей не завжди дають можливість точно оцінити вміст представників різних мікробних таксонів в складі мультисимбіозу.
Історія людства супроводжувалася багатьма драматичними подіями, пов’язаними з поширенням небезпечних вірусних інфекцій, що забрали безліч життів (іспанський грип, натуральна віспа, СНІД, лихоманка Ебола, атипова пневмонія SARS-CoV, Близькосхідний респіраторний синдром MERS та ін.). Й ось мікробний світ кидає новий виклик — пандемія COVID-19 (коронавірусна хвороба 2019). Причиною цієї пандемії стало стрімке поширення на дуже велику територію коронавірусу SARS-CoV–2, циркуляція якого в людській популяції була до грудня 2019 року невідомою.
Видатний природодослідник сучасності, лауреат Нобелівської премії з питань імунітету Ілля Ілліч Мечников на стику XIX і XX століть працював у Парижі, в Інституті Пастера. Відчуваючи деяке ослаблення організму й симптоматику вікових впливів, він звернув увагу на молочнокислі мікробні продуценти — лактобацили та лактококи. Використовуючи їх у певній концентрації, він створив перший у світі пробіотик, спочатку експериментального, а потім і промислового виготовлення — лактобацилін.
Мікробіом – це унікальне співтовариство різноманітних мікробів (бактерій, архей, грибів, вірусів, найпростіших), які живуть в симбіозі з організмом людини. Ця специфічна екосистема, яка містить сотні трильйонів мікробних клітин і сформувалася в результаті тривалої спільної еволюції людини з мікробами, тривалий час була «темною матерією» в тілі людини. Однак, завдяки стрімкому прогресу біологічної науки і дедалі зростаючого інтересу вчених до ролі симбіотичних мікроорганізмів у фізіології людини, знання в цій галузі швидко розширюються.
Останніми роками одним із пріоритетних напрямків в галузі розробки пробіотиків є використання в їх складі комплексу бактеріальних штамів різних видів. Протягом довгого часу авторами проводяться дослідження зі створення мультипробіотиків на основі мутуалістичних консорціумів бактерій із синергізмом пробіотичної активності.
В процесі спільної еволюції найбільш корисні для здоров’я людини мікроорганізми, що отримали назву «нормальна симбіотична мікрофлора» або «мікробіом», стали невід’ємною частиною її організму. Роль симбіотичної мікрофлори в житті людини величезна. Дуже важливий стан мікрофлори майбутніх батьків, особливо майбутньої матері. Загальний стан здоров’я вагітної, образ її життя, харчування і стан мікробіома дуже впливають на перебіг і результат вагітності, розвиток плода та здоров’я новонародженого.
У 2001 році в лексиконі біологів і медиків з’явився новий термін – мікробіом, запропонований лауреатом нобелівської премії Джошуа Ледербергом для позначення трильйонів мікробів, присутніх в тілі кожної здорової людини, і які відповідають за різні процеси в її житті. Мікробіом, який є одним з найбільших органів людини (його вага становить від 2 до 5 кг) розосереджений по всьому організму: він присутній в ротовій порожнині, шлунково-кишковому тракті, дихальній та сечостатевій системах, на шкірі та інших органах.
При прийомі пробіотиків слід враховувати, що важливим захисним фактором щодо мікрофлори є їжа. Тому поширені рекомендації використовувати пробіотики натщесерце є необґрунтованими. Прийом препаратів під час їжі або відразу ж після прийому їжі є більш раціональним, оскільки дозволяє значно підвищити ступінь виживання мікрофлори в шлунку і 12-палій кишці.
Досить часто в медичній і науково-популярній літературі зустрічається термін «дисбактеріоз» Останнім часом його цілком обґрунтовано замінюють на «дисбіоз», так як дисбактеріоз відображає зміни тільки бактеріальної складової мікробіома, який, в свою чергу, ще зовсім недавно називали «мікрофлорою», а термін дисбіоз охоплює всі його складові.
Як розібратися у величезній кількості пробіотичних препаратів, які останнім часом з’явилися на нашому ринку? Розширення асортименту – явище, в принципі, позитивне. Воно підтверджує, що користь і навіть необхідність прийому пробіотиків зрозуміли лікарі та відчули пацієнти. Але активна реклама багатьох препаратів за відсутності достатньої інформації заплутує. На що під час вибору пробіотика потрібно звертати увагу?
Журнал «Медичні перспективи» в № 4 (2018), Том 23, опублікував статтю «Вплив гелю бентоніту на фізіологічні показники лабораторних мишей» вчених-мікробіологів академіка НАН та НАМН України В.П. Широбокова, аспіранта В.А. Понятовського, академіка НАМН України О.П. Яворовського, доктора біологічних наук, професора Д.С. Янковського, кандидата технічних наук Г.С. Димент, доцента В.В. Бобиря.
Перед новорічними святами багатьох з нас хвилює питання, як не набрати зайву вагу та зберегти фігуру в попередньому стані? Адже в боротьбі за ідеальну фігуру напередодні новорічних свят часто доводиться пройти і через виснажливі дієти, і постійні тренування. Потім настають робочі корпоративи, сімейні обіди, зустрічі з друзями, в загальному, переміщення від одного столу до іншого. І досягнуті перед святами результати зводяться до нуля.