Статті

Мікробіом – це унікальне співтовариство різноманітних мікробів (бактерій, архей, грибів, вірусів, найпростіших), які живуть в симбіозі з організмом людини. Ця специфічна екосистема, яка містить сотні трильйонів мікробних клітин і сформувалася в результаті тривалої спільної еволюції людини з мікробами, тривалий час була «темною матерією» в тілі людини. Однак, завдяки стрімкому прогресу біологічної науки і дедалі зростаючого інтересу вчених до ролі симбіотичних мікроорганізмів у фізіології людини, знання в цій галузі швидко розширюються.

Останніми роками одним із пріоритетних напрямків в галузі розробки пробіотиків є використання в їх складі комплексу бактеріальних штамів різних видів. Протягом довгого часу авторами проводяться дослідження зі створення мультипробіотиків на основі мутуалістичних консорціумів бактерій із синергізмом пробіотичної активності.

В процесі спільної еволюції найбільш корисні для здоров’я людини мікроорганізми, що отримали назву «нормальна симбіотична мікрофлора» або «мікробіом», стали невід’ємною частиною її організму. Роль симбіотичної мікрофлори в житті людини величезна. Дуже важливий стан мікрофлори майбутніх батьків, особливо майбутньої матері. Загальний стан здоров’я вагітної, образ її життя, харчування і стан мікробіома дуже впливають на перебіг і результат вагітності, розвиток плода та здоров’я новонародженого.

У 2001 році в лексиконі біологів і медиків з’явився новий термін – мікробіом, запропонований лауреатом нобелівської премії Джошуа Ледербергом для позначення трильйонів мікробів, присутніх в тілі кожної здорової людини, і які відповідають за різні процеси в її житті. Мікробом, який є одним з найбільших органів людини (його вага становить від 2 до 5 кг) розосереджений по всьому організму: він присутній в ротовій порожнині, шлунково-кишковому тракті, дихальній та сечостатевій системах, на шкірі та інших органах.

При прийомі пробіотиків слід враховувати, що важливим захисним фактором щодо мікрофлори є їжа. Тому поширені рекомендації використовувати пробіотики натщесерце є необґрунтованими. Прийом препаратів під час їжі або відразу ж після прийому їжі є більш раціональним, оскільки дозволяє значно підвищити ступінь виживання мікрофлори в шлунку і 12-палій кишці.

Досить часто в медичній і науково-популярній літературі зустрічається термін «дисбактеріоз» Останнім часом його цілком обґрунтовано замінюють на «дисбіоз», так як дисбактеріоз відображає зміни тільки бактеріальної складової мікробіома, який, в свою чергу, ще зовсім недавно називали «мікрофлорою», а термін дисбіоз охоплює всі його складові.

Як розібратися у величезній кількості пробіотичних препаратів, які останнім часом з’явилися на нашому ринку? Розширення асортименту – явище, в принципі, позитивне. Воно підтверджує, що користь і навіть необхідність прийому пробіотиків зрозуміли лікарі та відчули пацієнти. Але активна реклама багатьох препаратів за відсутності достатньої інформації заплутує. На що під час вибору пробіотика потрібно звертати увагу?

Журнал «Медичні перспективи» в № 4 (2018), Том 23, опублікував статтю «Вплив гелю бентоніту на фізіологічні показники лабораторних мишей» вчених-мікробіологів академіка НАН та НАМН України В.П. Широбокова, аспіранта В.А. Понятовського, академіка НАМН України О.П. Яворовського, доктора біологічних наук, професора Д.С. Янковського, кандидата технічних наук Г.С. Димент, доцента В.В. Бобиря.

Перед новорічними святами багатьох з нас хвилює питання, як не набрати зайву вагу та зберегти фігуру в попередньому стані? Адже в боротьбі за ідеальну фігуру напередодні новорічних свят часто доводиться пройти і через виснажливі дієти, і постійні тренування. Потім настають робочі корпоративи, сімейні обіди, зустрічі з друзями, в загальному, переміщення від одного столу до іншого. І досягнуті перед святами результати зводяться до нуля.

Журнал «Наука та Інновації» в № 6 (2018) опублікував статтю «Інноваційні технології оздоровлення мікробіому людини» вчених-мікробіологів доктора біологічних наук, професора Д.С. Янковського, академіка НАН та НАМН України В.П. Широбокова, кандидата технічних наук Г.С. Димент.

Діти – батьки – діти … Цей вічний трикутник буття повторюється знову і знову завдяки великій місії Материнства. З позицій мікробіології жіноча генітальна сфера являє собою потужне джерело корисних мікроорганізмів, які підтримують та зміцнюють і всі інші мікробіоти життя, що зароджується. Тому зовсім не випадково, саме в даному потенціалі жіночого організму зосереджена приблизно десята частина незліченного мікробного та вірусного співтовариства в організмі людини.

Журнал «Інфекційні хвороби» в № 3 (2018) опублікував статтю «Мікробіом у фізіології людини» вчених-мікробіологів доктора біологічних наук, професора Д.С. Янковського, академіка НАН та НАМН України В.П. Широбокова, кандидата технічних наук Г.С. Димент.