Мультипробіотики і здоров’я

Мікробний світ людини під захистом науки

Зважаючи на безупинне підвищення рівня захворюваності населення, проблема поліпшення якості охорони здоров’я сьогодні є надактуальною і потребує конкретних кроків та дій. Одним із найперспективніших напрямів поліпшення здоров’я є мікробна екологія людини. Адже під впливом багатьох агресивних чинників зовнішнього середовища (забруднене повітря, неякісні продукти харчування та вода, зловживання фармацевтичними препаратами тощо) в більшості населення порушена внутрішня мікрофлора організму. На жаль, діагноз «дисбактеріоз» став одним із найпоширеніших. Часто така патологія спричинює низку інших дуже серйозних порушень в організмі людини.

Розв’язати цю проблему допоможе використання мультипробіотиків — живих мікроорганізмів, які в разі введення в склад продуктів харчування людини (приміром кисломолочних) позитивно впливають на організм, оздоровлюючи його мікрофлору. Їх можливості в збереженні та відновленні природних життєвих процесів у системі внутрішніх органів та систем людини важко переоцінити. Особливо це стосується сучасних мультипробіотичних препаратів — унікальних розробок українських учених.

Це дуже важливий внесок як у профілактичний, так і в оздоровлювально-лікувальний напрями медицини. Тож ми вважаємо за потрібне присвятити йому цикл публікацій на сторінках газети «Здоров’я і довголіття». Адже в справі збереження здоров’я кожна людина має бути обізнаною і відповідальною. З цією метою ми надамо слово авторитетним фахівцям-мікробіологам, клініцистам, ученим і практикам, які розкажуть про можливості мультипробіотиків у запобіганні й лікуванні недуг, наданні ефективної допомоги хворим.

Оскільки такі наукові огляди та поради друкуватимуться регулярно, радимо зберігати та опрацьовувати ці виступи як своєрідний посібник з мультипробіотичної практики.

Дуже приємно, що родоначальниками препаратів нового покоління — мультипробіотиків, стали наші співвітчизники. Це фахівці науково-виробничої компанії «О.Д. Пролісок», яку очолює її засновник та генеральний директор, доктор біологічних наук, лауреат премії імені І.І. Мечникова НАН України, професор Дмитро Янковський. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із цим відомим ученим.

Мультипробіотики — нове слово в медицині

— Шановний Дмитре Станіславовичу, взаємозв’язок між мікробним всесвітом та людською істотою встановив, завдяки своїм збільшувальним лінзам, ще в XVI сторіччі легендарний Левенгук. Сьогодні мікробіологія стала основоположною наукою, на якій базується розвиток медицини. Мультипробіотики — це нове слово у сфері профілактики та лікування хвороб людського організму. Розкажіть, будь ласка, про суть напряму мікробної екології людини.

— Людина перебуває в постійному зовнішньому оточенні мільйонів мікроорганізмів. Вони заселяють і її внутрішнє середовище. Це нормальний мікробіологічний стан її існування. Але в разі порушення балансу співіснування мікроорганізмів (найчастіше це відбувається у відкритих внутрішніх порожнинах людського організму: рот, глотка, дихальні шляхи, травний тракт тощо) організм втрачає стан рівноваги. Це ослаблює його, спричинює втрату захисних, очисних і регулятивних функцій. Унаслідок цього виникають патологічні процеси, які негативно впливають на весь організм — дисбактеріози, коли починають домінувати й навіть переважати захворювання, спровоковані втручанням хвороботворної мікрофлори.

Корисна мікрофлора організму виконує величезну кількість потрібних для забезпечення процесів життєдіяльності організму функцій. Тому її діяльність можна прирівняти до діяльності найважливіших органів і систем. А ще назвати вічним біологічним двигуном життєдіяльності.

Я б навіть сказав, що світ цих невидимих велетів здоров’я — друге «я» кожного. Адже достеменно доведено, що співдружня нормальна мікрофлора людини відіграє величезну роль у забезпеченні обмінних процесів, синтезі вітамінів, гормонів, незамінних амінокислот, інших біологічно активних речовин, засвоєнні кальцію та заліза, а з іншого боку — знешкодженні токсинів, алергенів, мутагенів, канцерогенів, регенерації епітеліальної тканини, гальмуванні росту патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, підтриманні бар’єрної функції протипатогенної флори. Одне слово, маємо дарунок життя, до якого потрібно ставитися шанобливо, і «розмовляти» з цими мовчазними істотами бажано на «ви». Цього, на мою думку, вимагає мудрість людства.

Що порушує внутрішнє середовище людини

— Але чим, Дмитре Станіславовичу, спричинене порушення рівноваги мікрофлори організму?

— Мікроекологічна система людини досить ніжна й примхлива, вона легко піддається патологічним змінам. На жаль, кількість дисбактеріозів сьогодні збільшується. Особливо несприятливі первинні дисбіози в новонароджених. Їхніми чинниками можуть виступати дисбіози в матері, порушення правил догляду за немовлям, штучне вигодовування, неадекватне застосування ліків. Це, звісно, стосується не лише новонародженого та його мами, а різних вікових та соціальних категорій населення. Потужний негативний чинник — масова фармацевтична неосвіченість та легковажність на межі невігластва. Це проявляється немотивованим і частим застосуванням великої кількості медикаментозних засобів, самочинне зловживання ними — насамперед, антибіотиками, імунодепресантами, гормонами, прокінетиками, жовчогінними, послаблювальними, гелієвими засобами або навіть мінеральною водою в надмірній кількості. Згубно впливають і нераціональне харчування, необґрунтовані дієти, емоційні стреси, кризи в стані зовнішньої екології.

— На жаль, невидимі процеси в організмі не завжди усвідомлюються і беруться до уваги, так само як і небезпеки, пов’язані з їх порушенням.

— Що ж, це зворотний бік прогресу. Я б навіть порівняв таке масове нехтування мікроекологічними реаліями з «ахіллесовою п’ятою» сучасної популяції. Бо є численні докази хронізації різних захворювань на тлі дисбіозів. Фактично то картина хвороб цивілізації.

— Що ж спричинило такі явища?

— Серед згаданих руйнівників нормальної мікроекологічної системи чільне місце належить антибіотикам, до недавнього часу «надзброї» медицини. Негативні наслідки застосування цих препаратів проявляються передусім у тому, що вони проривають захисний пробіотичний бар’єр. Так, антибіотики врятували мільйони хворих. Тож ніхто не перекреслює цього видатного винаходу. Пересторога полягає в тому, аби припинити їхнє хаотичне використання.

Українські вчені вдосконалили розробки Мечникова

— Із чого розпочалася ера пробіотиків, надії профілактичної медицини?

— Її геніально розпочав Ілля Мечников, перший вітчизняний Нобелівський лауреат. 1915 року він оприлюднив роботу про фізіологію товстих кишок, в якій розповів про профілактичне застосування молочнокислої болгарської палички (її містять традиційні кисломолочні болгарські напої) та деяких інших лактобацил (молочних бактерій) як механізму довголіття. Насправді такі зміни в харчуванні сприяли підтриманню здоров’я Іллі Ілліча. Підтвердили слушність теорії Мечникова і подальші наукові дослідження та практичні напрацювання його наступників. Настав час їх нагального втілення. Але сьогодні, зважаючи на велику кількість шкідливих чинників, серед яких живе людина, діяти слід більш ефективно. Найліпший вибір для цього — мультипробіотики.

— Серед пробіотичних препаратів чимало досить цінних засобів. Чим відрізняється від них мультипробіотична продукція, розроблена керованою Вами науковою фундацією?

— Наша продукція — результат багаторічних пошуків і досліджень. Вони вирізняються багатокомпонентним складом та високою терапевтичною ефективністю. До речі, аналогів цей винахід не має. Адже в наших мультипробіотиках ми вперше створили композицію з мікробно-метаболічного середовища з 14—24 бактерійних компонентів, що наближає їх до природного середовища порожнин людського організму. Цим пояснюється і широкий лікувальний спектр мультипробіотиків, зокрема «Симбітеру».

Секрети ефективності українських мультипробіотиків

— Розкажіть, будь ласка, детальніше про «Симбітер» та інші ваші мультипробіотики?

— Ми першими ввели до складу мультипробіотиків пропіоновокислі бактерії. Вони виконують дуже важливу й корисну роботу в людському організмі. Зокрема, активно виробляють вітаміни, антиоксиданти, бактеріоцини, екзополісахариди, які запобігають мутаційним процесам у клітинах, виконують роль імуномодуляторів. Більше того, нам уперше вдалося поєднати між собою різні бактерії, які стимулюють одна одну, посилюючи ефективність препаратів. Ще один дуже важливий аспект — це форма випуску наших препаратів: у вигляді пакетованої рідини, що дає змогу постачати в організм бактерії корисної мікрофлори живими. Це значно підвищує ефективність наших мультипробіотиків. І цим ми теж відрізняємося від інших. Адже більшість препаратів цієї групи випускають у ліофілізованій (порошкованій) формі, що значно меншою мірою дає змогу забезпечити потрібні для бактерій природні умови, а тому знижує ефективність їх впливу на організм.

— Як з’явилися, Дмитре Станіславовичу, ці мікробні еліксири, корисні і для хворої, і для здорової людини?

— Історія створення мультипробіотиків бере початок із середини 80-х років, коли після аварії на Чорнобильській АЕС виник новий пласт хвороб та хворих, особливо серед дітей, на які не впливали традиційні методики та ліки. Саме тоді група українських ентузіастів у галузі мікробіології та педіатрії вирішила розробити новий, досі невідомий засіб мікробіологічної терапії. Мету ми сформулювали так: наблизити склад та властивості таких мультипробіотичних препаратів до природного середовища біологічної системи здорової людини, з її багатокомпонентністю та багатофункціональністю. Нам вдалося на основі тисяч спостережень та експериментів подолати стереотип, що пробіотик має містити переважно лише два-три різновиди відповідної мікробної флори, і створити багатокомпонентні препарати, що, повторюю, значно підвищило їх ефективність.

— Чому ж більшість пробіотиків, на відміну від ваших, складаються з двох-трьох штамів?

— Можливо, економічно це виправдано, але в медичному плані — ні. Розробники ігнорують деякі чіткі закони біології, бо не завжди належать до універсальних мікробіологів. Мікроекологічне покриття складається з високоорганізованих багатоклітинних систем, а не з випадкових одиниць із корисними властивостями, які штучно намагаються об’єднати. Ось чому й ефект часто частковий та обмежений. Зважте, що в порожнинах людського організму здорової людини перебувають близько 1000 різновидів мікробів, причому основу такої складної спільноти становлять 10—15 видів найбільш корисних фізіологічних бактерій. Скопіювати таку картину живого мікробного середовища — мікробіологічне мистецтво.

— Вам, Дмитре Станіславовичу, та Вашій команді в складі унікального виробництва це, здається, вдалося.

— На шляху до мультипробіотиків ми поставили собі за мету наближення до природного мікробного середовища здорової людини. Довелося прискіпливо відбирати найбільш цінні штами таких мікроорганізмів, які не лише не конкурують між собою, а, навпаки, доповнюють і стимулюють один одного. Виконані дослідження та винаходи захищено понад 60 авторськими свідоцтвами та патентами. Запропонована схема невпинно вдосконалюється, ведеться подальша розробка нових найбільш активних пробіотичних штамів.

Зарубіжні вчені підтримують українських колег

— Які ж саме мультипробіотики, Дмитре Станіславовичу, вже є в арсеналі компанії «О.Д. Пролісок»?

— Перші багатокомпонентні пробіотики «Симбілакт» та «Біфівіт» ми розробили ще 1991 року. Це була перша спроба втілення ідеї створення пробіотиків нового покоління. Усували недоліки, і це призвело до створення мультипробіотиків серій «Симбітер» та «Апібакт». Вони є високоефективними для підтримання мікробіологічного здоров’я дітей та дорослих. Пошукові роботи тривають. Сьогодні ми маємо ще чотири нові мультипробіотики, які біологічно та медично досліджуються.

— А чи існують, Дмитре Станіславовичу, аналоги описаних винаходів?

— Поки такі аналоги відсутні. Проте колеги із зарубіжних країн все частіше поділяють думку, що основою дієвого пробіотика має бути багатомікробна композиція. Із задоволенням хочу констатувати, що концепція, яку ми висунули 20 років тому, знаходить підтримку та розвиток у багатьох наукових працях наших зарубіжних колег.

— І таке запитання. Деякі опоненти вважають, що недоліком рідинної форми «Симбітеру» є конча потреба зберігати його в холодильнику. Може, це вада препарату?

— В умовах охолодження слід зберігати будь-який пробіотик. Термін такого зберігання рідинних пробіотиків справді менший, ніж ліофілізованих. Проте переваги істотні. Рідинна форма більш життєстійка в умовах травного каналу, діє відразу ж. До того ж ми пропонуємо й інші бактеріологічні підходи в доцільному використанні мультипробіотиків. У цілому ж — перед суспільством ефективне джерело профілактики багатьох хвороб без застосування засобів потужної дії.

 

Розмову вів
Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ,
кандидат медичних наук