Головна роль у цьому відводиться внутрішній мікрофлорі організму.
Роль пробіотиків (живих мікробіологічних харчових добавок, які уражають шкідливі мікроорганізми, відновлюючи мікробний баланс кишківника) для здоров’я людини добре відома нашим читачам. Ми детально обговорювали зазначене питання з провідними фахівцями цієї галузі, зокрема, з професором Дмитром Янковським, академіком Володимиром Широбоковим та ін. Сьогодні наша розмова про раціональне використання пробіотиків з авторитетним клініцистом у галузі педіатрії, доктором медичних наук Сергієм Кривопустовим — професором кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Хвороби дитини формуються в перші дні її життя
— Шановний Сергію Петровичу, наша газета досить глибоко ознайомила читачів із вченням про мікробну екологічну систему людини як одну із життєво важливих систем організму. Обговорили теоретичні аспекти використання пробіотиків для підтримання здоров’я та лікування різноманітної патології в осіб різного віку. Хотілося б почути від Вас — наскільки важливою, актуальною є ця тема для дитячого віку?
— Так, мікробні біоценози (сукупність мікроорганізмів, які створюють динамічну систему, здатну до саморегулювання) є невід’ємною частиною складної імунорегуляторної системи, яка забезпечує ефективний захист внутрішнього середовища організму людини в будь-якому віці. Усім відомо, що здоров’я закладається в ранньому дитинстві та ще до народження. Патологічні зміни процесу становлення мікробної екологічної системи в антенатальному (пов’язаному з внутрішньоутробним життям, до періоду народження) та неонатальному (з моменту народження дитини до закінчення 28 повних діб після народження) періодах не тільки є основною причиною розвитку мікроекологічних розладів у дітей, а й сприяють формуванню хвороб дорослого населення, розвитку дисбактеріозу та пов’язаних із ним захворювань. Сучасні лікарі мають приділяти особливу увагу запобіганню порушенням процесу первинного становлення мікробної екологічної системи в дітей, починаючи з періоду внутрішньоутробного розвитку та періоду новонародженості. Треба першочергову увагу приділяти питанням мікроекологічного здоров’я в акушерсько-неонатологічній службі шляхом здійснення ефективних профілактичних заходів запобігання патологічним змінам у мікрофлорі внутрішнього середовища організму вагітних, породілей та новонароджених. Це особливо актуально за умов впливу несприятливої екології на організм дитини, а також у разі патології періоду вагітності та пологів, наявності перинатальних (внутрішньоутробних) інфекцій, відсутності природного вигодовування, за порушень умов догляду за новонародженою дитиною тощо.
70% імунних клітин живуть в кишечнику
— Тобто мікрофлора кишківника має велике значення для імунітету дитини, проте в наших пацієнтів часто питання імунітету асоціюються з іншими органами людського організму. Чи не могли б Ви сказати кілька слів про це?
— Як відомо, імунітет — це здатність організму протистояти будь-якому чужорідному чиннику: зовнішньому, зокрема інфекціям, або внутрішньому, наприклад розвитку злоякісних новоутворень. Тобто завдання імунітету — розпізнати чуже для нашого організму й знешкодити його. А роль кишечнику при цьому взагалі не можна переоцінити, саме в кишечнику містяться близько 70% усіх імунних клітин нашого організму. У разі надходження інфекційного агента його зустрічають 3 лінії ефективного захисту. Перша — кишкова мікрофлора в приепітеліальному шарі, друга — сама слизова оболонка, третя — клітини імунної системи. З кожним роком ми все детальніше і глибше пізнаємо імунне значення мікрофлори кишківника. Гадаю, наші читачі добре знають про імуноглобулін (антитіла, які розпізнають і зв’язують антигени, виробляються клітинами внутрішніх органів, зокрема і кишечнику). А про так звану мукозальну імунну систему (нормальна мікрофлора, при зменшенні кількості якої знижується її імунорегулювальна функція) поки менше. Тож тепер активно вивчаються дендритні антигенопрезентувальні клітини та багато іншого в плані імунітету.
Мультипробіотики — помічники лікарів-педіатрів
— Наші читачі знають, що для відновлення нормальної мікрофлори кишківника, виконання нею своєї фізіологічної ролі з успіхом використовують пробіотики. Відомо, що це прийняті орально добавки живих мікроорганізмів або харчові продукти, котрі містять їх достатню кількість та які можуть сприятливо впливати на мікрофлору організму господаря й здійснювати значний благотворний вплив на його здоров’я. А які особливості використання пробіотиків у педіатрії?
— Для педіатричного використання будь-яких засобів на першому місці має бути їх безпечність для дитини. Загалом до пробіотиків висувають цілу низку вимог. Зокрема, мікроорганізми, які входять до складу пробіотика, повинні бути здатні до виживання під час проходження через шлунок і кишечник, бути стійкими до антибіотиків, їх потрібно вкрай ретельно перевірити щодо ймовірності виникнення побічних ефектів і небажаних явищ у людини. Цих вимог вдалося дотриматися українським ученим, які створили універсальний мікробіотичний комплекс. Ці живі мультипробіотики сімейства «Симбітер» знайшли широке використання в сучасній педіатрії. Адже, по-перше, вони мають багатокомпонентний склад (14—25 штамів корисних бактерій), по-друге, всі вони є представниками природного середовища. Це рідкий, так званий «живий» пробіотик, який починає діяти відразу після прийняття. Його можна використовувати в будь-якому віці. Ми маємо «Симбітер» для дітей до 3 років, концентрований «Симбітер» для дітей старше 3 років і для дорослих — «Симбітер-2» — для матерів-годувальниць та для застосування в акушерсько-гінекологічній практиці, а також «Апібакт», котрий містить ще й прополіс 1,5%, для осіб від 3 до 14 років, і 2,5% — для старших дітей і дорослих.
Засіб для лікування і для профілактики
— Сергію Петровичу, а за яких захворювань у дітей використання мультипробіотика «Симбітер» є найбільш доцільним?
— Накопичено досвід і вчені мають доказову базу щодо ефективності й безпечності використання «Симбітеру» за різноманітної патології дітей різного віку. Так, в інфектології можна навести приклад лікування гострих кишкових інфекцій, зокрема ротавірусної інфекції (інфекційне захворювання, яке має симптоми гастроентериту та застуди). Важлива роль «Симбітеру» в запобіганні антибіотикоасоційованій діареї (розлад роботи кишечнику, спричинений вживанням антибіотиків). У дитячій гастроентерології його використовують під час лікування запальних захворювань кишківника та інших захворювань травної системи. У педіатричній алергології він вкрай корисний у комплексній терапії та профілактиці атопічного дерматиту (захворювання шкіри, що характеризується свербінням, має хронічний рецидивний перебіг). Проте мені б сьогодні хотілося більше говорити не про лікування пробіотиками, а про їх профілактичне значення для здоров’я дитини. Завжди слід пам’ятати, що порушена мікробна екологія має значний вплив на стан здоров’я і фізичний розвиток дітей. Зокрема, вважаю дуже важливим той факт, що профілактичне використання «Симбітеру» знижує захворюваність на гострі вірусні інфекції у дітей, їх тяжкість, частоту бактеріальних ускладнень. Цю інформацію треба ширше використовувати в практиці сучасної сімейної медицини та педіатрії.
— Сергію Петровичу, дуже дякуємо за бесіду. Хотілось би, щоб ми і в подальшому обговорювали з Вами найбільш актуальні питання клінічної та профілактичної педіатрії.
— Із задоволенням. Дякую за зустріч і бажаю Вам та всім нашим читачам міцного здоров’я.
Розмову вів
Сергій ПЕТРЕНКО.