«Молоко — втіха дітей» — цей мудрий далекоглядний вислів свідчить про глибоке історичне побутове розуміння неповторної ролі природного вигодовування малюка. Адже материнське молоко — джерело для належного фізичного та психічного розвитку дитини. Його біохімічні переваги, зважаючи на велику палітру унікальних речовин цього еліксиру життя, було розкодовано лише в новітні епохи. Наука збагнула: саме такий спосіб живлення дитини на світанку її життя сприяє формуванню нормобіоти, цілісної мікробної біологічної плівки, вкрай потрібної для забезпечення життєво важливих біологічних процесів.
Про це розмова з відомим лікарем та вченим-педіатром, директором славнозвісного ІПАГ — Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України, заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом Державної премії України, академіком НАМН Юрієм Геннадійовичем АнтІпкІним. Цей авторитетний науковий заклад є провідним у розвитку технологій пробіотичної медицини (з використанням засобів для нормалізації внутрішньої мікрофлори) у педіатрії, акушерстві та гінекології. Колектив ІПАГ разом із науковою компанією «О.Д. Пролісок», очолюваною доктором біологічних наук, лауреатом премії імені І.І. Мечникова НАН України Д.С. Янковським, постає фундатором впровадження мультипробіотиків (пробіотик у перекладі означає «за життя») з метою розв’язання нагальних проблем педіатрії, а також рододопомоги.
Засоби біологічного захисту матері і дитини
— Наш інститут, — підкреслює академік Ю. Антіпкін, — уже понад вісім десятиліть займається проблемами медицини плода, неонатології та вікової педіатрії. У питанні харчування дитини, як одного з головних чинників збереження й відновлення здоров’я, провідна роль належить видатному вченому-педіатру, члену-кореспонденту АМН СРСР, директору ІПАГ в 1944—45 рр. професору О. Хохол. Олена Миколаївна Хохол і група її помічників та учнів стикнулися із загрозливими явищами диспепсій у дітей раннього віку внаслідок окупаційної руйнації в Києві та в Україні, критичного погіршання санітарно-гігієнічних умов, нестачі продуктів. Терміном «диспепсія» позначають групу функціональних розладів травлення, за яких порушуються процеси ферментативної обробки білкової або вуглеводної їжі. У першому випадку створюються умови для посилення процесів гниття під впливом гнильної флори, переважно у товстій кишці, у другому — значно збільшуються бродильні процеси під дією флори, що посилено розмножується як у товстій, так і в тонкій кишках. У разі тривалої або частої диспепсії розвивається ентерит або ентероколіт. Диспепсія гнильна проявляється здуттям, тяжкістю та тупим болем у животі, проносами з гнильним запахом випорожнень, слабкістю, швидкою втомлюваністю та зниженням апетиту внаслідок загальної інтоксикації продуктами гниття, що утворюються та всмоктуються у кишці. Диспепсія бродильна характеризується метеоризмом, бурчанням у кишці, виділенням великої кількості газів, частими, слабозабарвленими пінистими виділеннями з кислим запахом.
Таких дітей врятовували натуральним вигодовуванням, іншими дієвими засобами. Наукову естафету О.М. Хохол у докорінному вдосконаленні дитячої дієтології та гастроентерології творчо підхопила й надала їй принципово нового поштовху видатний учений-педіатр, директор ІПАГ упродовж тривалого часу академік АМН СРСР, РАМН, НАН та АМН України О.М. Лук’янова.
Цикл досліджень з цієї тематики у 1980-х роках набув нового значення в екстремальних умовах після чорнобильської аварії, коли ІПАГ за рішенням уряду перетворився на епіцентр допомоги дітям та вагітним, постраждалим від хвороботворних впливів радіації. Показово, що саме в цей період з’явилися й мультипробіотики, як засіб біологічного захисту здоров’я дитини та матері в постчорнобильських реаліях.
Важлива місія «мікроорганізмів життя»
— Всесвітній день здоров’я в нинішньому році було присвячено проблемам стійкості хвороботворних мікроорганізмів, зумовленої ліками. Чи справді мультипробіотики можуть допомогти у подоланні цієї проблеми?
— Звичайно. Погодьтеся: довкілля насичене мікроорганізмами, особливими живими елементами, а людина — їхній постійний носій, починаючи з перших хвилин життя. Причому, не ворог, а доброчинний друг. Особливе значення тут відіграють біфідо- та лактобактерії, тобто мікроорганізми винятково корисного спрямування, поряд з іншими представниками нашого внутрішнього мікробного світу, які еволюційно вселяються та постійно перебувають у біотопах (відносно відкритих порожнинах організму) людини, передусім у травному каналі. Вони утворюють унікальний симбіоз, мікробне функціональне, фізіологічне та біохімічне єднання з організмом людини.
Вивчаючи ці процеси, науковці та лікарі інституту накопичили важливі для педіатричної практики дані щодо надзвичайно важливої місії такої мікрофлори у підтриманні провідних констант здоров’я. Ідеться про постійну участь «мікроорганізмів життя» в обмінних процесах внутрішніх органів, синтезі вітамінів, незамінних амінокислот та інших біологічно активних сполук, поліпшенні засвоєння кальцію, вітаміну D, заліза, а з іншого боку — в ефективній протидії токсинам та мутагенам.
Усунення дисбактеріозів — першочергове завдання медицини
Піонером такої профілактичної терапії й виступила академік О.М. Лук’янова як один із провідних гастроентерологів України та СНД. Її роботи в дитячій гастроентерології відзначено Державною премією СРСР. І одна з їх найцікавіших ланок — протидія дисбактеріозам (порушення мікрофлори організму). Адже дисбактеріози у більшості випадків спостерігаються у разі будь-яких гострих та хронічних захворювань дитини — від інфекційної патології до алергійних, неврогенних, кардіологічних, ревматичних розладів. Тож усунення дисбактеріозів є першочерговим завданням у педіатричній і акушерсько-гінекологічній діяльності.
Особливості перебігу хвороб переконують: мікробна екологічна система людини, починаючи з вагітності та дитинства, перебуває під агресивним впливом багатьох негативних екологічних та психологічних чинників. Ось чому вчені інституту за сприяння наукового центру компанії — виробника сучасних мультипробіотиків «О.Д. Пролісок», активно долучилися до експериментальних та клінічних досліджень і обґрунтування використання низки таких нових біологічних препаратів. Показово, що ці роботи захищено 13 патентами України, що їм присвячено десятки наукових конференцій. Клінічна практика довела, що саме такі мультипробіотичні композиції сприяють збереженню та поновленню належного складу та фізіологічних функцій внутрішньої мікрофлори.
Такий реабілітаційний механізм виглядає надзвичайно корисним, оскільки патогенізована мікрофлора кишечнику може ставати джерелом інтоксикації, чинником локальних та системних патологічних процесів в організмі. Теоретичні узагальнення, що проведені в рамках цих досліджень, вперше дали змогу розглядати мікрофлору організму як особливий орган, що виконує спектр життєво важливих функцій, як своєрідний ансамбль життя, який справляє постійний вплив на структурно-функціональний стан внутрішніх органів, імунної системи й процеси регуляції істотно важливих функцій.
Нові медичні технології відновлення здоров’я
Результати цих клопітких досліджень стали базою для розробки нових медичних технологій, спрямованих на повернення організму здорових повноцінних мікробіоценозів (сукупність мікроорганізмів). Такі основи нового бачення можливостей медицини пробіотиків стали підґрунтям для створення принципово нової генерації пробіотиків, що характеризуються мультикомпонентною (багатоскладовою) біологічною структурою і високою лікувальною активністю, спорідненістю з корисною мікрофлорою травного каналу. Треба зазначити, що вони не мають аналогів в Україні і за кордоном. У складі мультипробіотиків також вперше використано пропіоновокислі бактерії — активні продуценти вітамінів, антиоксидантів, імуномодуляторів, антимутагенів тощо. Ще однією надзвичайно важливою особливістю мультипробіотиків нового покоління є вдале поєднання в одному препараті широкого спектра фізіологічно цінних бактерій, які стимулюють і посилюють дію одна одної.
Пребіотики + пробіотики — шлях до здоров’я
— Юрію Геннадійовичу, дуже цікавою є Ваша оригінальна авторська концепція щодо обов’язкового комбінування пребіотиків та пробіотиків. Розкажіть, будь ласка, про важливість такого комбінування.
— Пребіотики — це харчові інгредієнти, які не перетравлюються ферментами людини і не засвоюються у верхніх відділах травного тракту, стимулюють ріст і життєдіяльність корисної мікрофлори. До пребіотиків належать різноманітні овочеві та фруктові соки, такі, як, скажімо, морквяний, картопляний, гарбузовий, кукурудзяний, часниковий. Їх слід активно вживати і дорослим, і дітям. До пребіотиків належать і лактолоза, фруктові олісахариди (ФОС), галактоолігосахариди (ГОС), деякі харчові добавки. Це справжня основа тривалого здоров’я. Інститут педіатрії, акушерства і гінекології активно досліджує, вивчає та впроваджує позитивні ефекти від поєднання пребіотиків з мультипробіотиками у профілактиці та лікуванні хвороб.
Переконаний, що такий синтез дуже потрібний у будь-якому віці. Адже коло дисбактеріозів збільшується. Особливо небезпечними мені видаються первинні дисбіози, які досить часто властиві новонародженим, передусім у групах материнських ризиків. Їх причиною можуть слугувати дисбіози у вагітної та матері, порушення правил догляду за дитиною, штучне вигодовування, неадекватне застосування лікарських засобів. Це складні проблеми неонатології. На жаль, такими небезпеками часто-густо нехтують, сподіваючись, що «природа лікує». Так, вона лікує, але виникають ситуації, коли їй треба допомогти, причому переважно природними засобами. Мультипробіотики — саме такий науковий продукт, і цей підхід — на часі.
Щодо шкільних навантажень на дитину, то вони також турбують педіатрів. Молоко — дуже корисна норма в школах й у сенсі здоров’я. Але, на мою думку, в школах варто набагато ширше використовувати й новітні молочні продукти, які виробляють на основі мультипробіотиків.
Розмову вів
Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ.