«Наперед установлена гармонія»… Цей вираз математика та філософа Лейбніца, у сенсі надзвичайно цікавої та плідної науково-практичної конференції «Мікробна екологія людини. Сучасні стратегії використання пробіотиків», що відбулася нещодавно в Києві, постає її гаслом. Адже симбіотичне співіснування людини й мікробної спільноти, їхня біологічна співдружність в умовах ХХІ століття вимальовуються запорукою надійності терапії в багатьох напрямах сучасної медицини і передовсім у повноцінній естафеті буття: здорове дитинство — продуктивний зеніт життя — тривале гармонійне довголіття, захищені мультипробіотиками.
Тож ця конференція як обґрунтована система доказів використання новітніх вітчизняних пробіотичних композицій, передусім «Симбітеру» та «Апібакту», творчого доробку науково-виробничої компанії «О.Д. Пролісок», яку очолює лауреат премії імені І.І. Мечникова НАН України, доктор біологічних наук професор Дмитро Янковський, набула фактично значення моменту істини у важливих, а часто й вирішальних площинах охорони здоров’я. Показово, що цикл унікальних за змістом та обґрунтуванням доповідей на зазначені теми прозвучав на терені Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України — провідника й прибічника пробіотичної терапії в основних ланках медицини дитинства й материнства. Його партнерами в проведенні конференції виступили Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, НМУ імені О.О. Богомольця, НМАПО імені П.Л. Шупика, Інститут біології Національного університету імені Тараса Шевченка, Українська медична стоматологічна академія (Полтава).
Відкриваючи конференцію, директор ІПАГ відомий учений-педіатр академік НАМН України Юрій Антипкін наголосив, що увага до пробіотиків, біологічних захисників дитинства, ще до офіційного визнання ВООЗ винятково позитивної ролі такого мікробіологічного поєднання, є традиційною для цього інституту, починаючи від передбачень керівника цього закладу в часи закінчення війни визначного педіатра, члена-кореспондента АМН СРСР О.М. Хохол щодо переваг мікробіологічного союзу між організмами матері та дитини і її талановитих послідовників академіка О.М. Лук’янової й професора В.Д. Отт, впроваджувачів сучасних мультипробіотиків.
Украй важливі позиції щодо підтримки вітчизняних напрацювань у цій соціально важливій галузі медицини здоров’я обґрунтувала у вступному слові добре обізнана щодо цієї проблеми начальник Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської держадміністрації Раїса Моісеєнко. На світовому фармацевтичному ринку, підкреслила вона, відбувається запекле економічне протиборство, й той факт, що українськими мультипробіотиками зацікавилися західні медичні менеджери, досить переконливо свідчить про потужний науковий потенціал цих унікальних носіїв саногенних ефектів живого в живому.
Таким чином, навіть пролог конференції струмів енергетикою думки. А якщо взяти до уваги учасників зустрічі — лікарів Києва та столичної області й корпус доповідачів — провідних учених-медиків та біологів держави, тло повідомлень та висновків перетворилося на арену наукової доцільності використання новітніх мультипробіотичних знарядь здоров’я. Показово, що з оглядовою лекцією «Мікробна екологічна система людини: сучасна концепція», у співавторстві з Дмитром Янковським та Галиною Димент, представниками «О.Д. Пролісок», виступив на початку програмної частини конференції провідний мікробіолог країни, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця академік НАМН України Володимир Широбоков. Він, зокрема, підкреслив, що мікробний планетарний світ існує понад 3,5 млрд років, отже людина, а її біологічний вік 100 тис. років, — гість у ньому. Мікробне оточення людини та тварин віддзеркалює природу такої прабатьківщини життя, зокрема в превалюванні анаеробів. Знаменно, що навіть генний апарат людського організму містить певні гени мікробних асоціацій. Щодо біоплівок у біотопах людини — всюдисущих мікробіологічних матриць, зазначив доповідач, ці складові побудови слизових оболонок наочно матеріалізують потенції слизу в мікроекологічній досконалості.
Огляд вчення про мікробну екологію людини і його логічне продовження мікробну етіологію — поведінку мікроорганізмів, сприймався фактично як сенсація. Та показово, що й низка інших доповідей також акумулювала винятково важливі наукові дані щодо пробіотичної терапії. Так, професори Тетяна Берегова і Людмила Остапченко в повідомленні «Профілактичне використання пробіотиків: погляд у майбутнє» на підставі експериментів у лабораторіях навчально-наукового центру «Інститут біології» Національного університету імені Тараса Шевченка неспростовно довели, що саме пробіотики здатні слугувати безпрецедентним засобом продовження термінів життя. Ця концепція цілком відповідала концепції доповіді професора Єлизавети Шунько (кафедра неонатології НМАПО) «Роль пробіотиків у перинатології та неонатології: сучасні стратегії».
Справді, такі компонентні засоби впливу на організм вагітної, а також немовляти на затьмареному хворобами світанку його життя є тут стратегічними, і дослідження відомого неонатолога постають дороговказом у застосуванні в ці дні та тижні «Симбітеру».
Велику зацікавленість аудиторії викликала доповідь члена-кореспондента НАМН Олександра Волосовця й професора Сергія Кривопустова (НМУ) щодо застосування мультипробіотиків у клінічній педіатрії «Профілактичне і лікувальне використання пробіотиків у дитячій алергології, а саме в профілактиці та лікуванні з виразним клінічним ефектом атопічних дерматитів, запобігання бронхіальній астмі та хронічним ринітам у дітей із проявами алергізації». Це клінічне дослідження, як і доповідь професора Людмили Омельченко та доктора медичних наук Олени Муквіч (ІПАГ) про досвід використання мультипробіотиків у дитячій ревматології та науково насичені тези виступу професора Олега Шадріна (ІПАГ) «Місце пробіотиків у дитячій гастроентерології», відзначалися клінічною конкретикою доказових ефектів у лікувальних схемах із застосуванням мультипробіотиків.
Провідний фахівець МОЗ України з дитячих інфекційних хвороб професор Сергій Крамарев у доповіді «Сучасні мультипробіотики при інфекційних хворобах у дітей: доказові дані» навів переконливі дані, що саме такі технології дієво запобігають гострим респіраторним захворюванням у дітей, слугуючи запорукою поліпшення здоров’я, бар’єром проти хронізації патології. Знаменно, що дослідження виконували в чотирьох будинках дитини. Саме в цих закладах своєрідна запобіжна терапія — чинник сталого здоров’я й оптимального розвитку таких дітей. Професор Каріне Непорада (Медична стоматологічна академія, Полтава) в доповіді «Профілактичне і лікувальне використання пробіотиків у стоматології» повідомила: локальне й ентеральне використання «Симбітеру» дає змогу санування ротової порожнини, передовсім у разі частих випадків пародонтитів. До речі, обполіскувачі, зубні пасти тощо мікробний пейзаж ротової порожнини як початкового біотопа насправді не поліпшують, зауважила К. Непорада. Таким чином, як висловилася професор, мультипробіотики як носії винятково корисних мікробних штамів біфідобактерій, пропіоновокислих бактерій тощо у культурах з 12—24 відповідних компонентів є фактично біологічним сурфактантом для травного каналу.
У заключному слові головний педіатр МОЗ України професор В’ячеслав Бережний, один з наукових батьків мультипробіотичної терапії, підсумував зміст доповідей. Роботи українських учених фактично дають відповідь на питання — хто є хто у світі пробіотиків — і свідчать про новаторство вітчизняної медичної науки та практики. Резолюція конференції узагальнила це коло досліджень і розробок. Вельми значущим у подальшому наближенні мультипробіотиків до медичної практики є констатація, що їх визнано ліками й введено до асортименту комунальних аптек. Це слушні кроки щодо створення національної індустрії здоров’я в новому сторіччі, де на терезах «за» та «проти» стосовно наших мікробіологічних супутників. Тож за вітчизняною науковою ідеологією на підтримку мікроекологічного оптимізму — перспективне сучасне та майбутнє.
Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ,
«Ваше здоров’я»