З давніх часів медицину цікавить питання про адаптацію людини до навколишнього середовища і механізми, які перешкоджають виснаженню життєвих ресурсів людини, що веде до захворювань, старіння і смерті. Щоб вижити, організм повинен зберегти сталість свого внутрішнього середовища, іменоване гомеостазом. Ключову роль у виконанні цієї функції відіграє імунна система – складний і багатофункціональний комплекс біологічних структур і процесів, що забезпечує захист організму людини від збудників інфекцій, токсичних з’єднань, злоякісних клітин та інших чужорідних молекул і формувань.
Добре відомо, що нормально функціонуюча імунна система здатна захистити організм людини від різних захворювань, в тому числі від вірусних інфекцій. Тому здоров’я імунної системи набуває особливого значення під час пандемії Covid-19, з огляду на відсутність вакцини, яка могла б зупинити поширення інфекції і захистити населення.
Дійсно, здорова імунна система людини здатна впоратися з багатьма патогенами, в тому числі і з коронавірусом. Однак, оскільки вірус Sars-CoV-2 для імунної системи людини є новим інфекційним агентом, його взаємодія з організмом (особливо ослабленим хронічними захворюваннями) може призвести до напруження імунних механізмів і неадекватної імунної відповіді з розвитком сильних запальних реакцій, які зазвичай спостерігаються у пацієнтів з важким перебігом хвороби.
Для захисту від хвороб люди часто намагаються зміцнити свій імунітет за рахунок використання різних імуностимуляторів, асортимент яких постійно зростає. Разом з тим, самостійне і безконтрольне використання цих засобів може принести більше шкоди, ніж користі, оскільки загрожує серйозним збоєм роботи імунної системи з пошкодженням життєво важливих органів, наприклад, за рахунок розвитку аутоімунних процесів і алергічних реакцій.
Як з’ясувалося, оптимальний баланс набору симбіотичних мікроорганізмів (мікробіом), які колонізують різні області тіла людини, що стикаються із зовнішнім середовищем, має вирішальне значення для правильного функціонування імунної системи. Мікробіом являє собою сукупність мікробних популяцій, що заселяють ротову порожнину, шлунково-кишковий тракт, шкіру, дихальні і сечостатеві шляхи. В організмі людини живе не менше 100 трильйонів життєздатних клітин мікроорганізмів, які в нормальних умовах приносять величезну користь. Цікаво, що організм людини не сприймає нормальних представників мікробіома як чужорідних агентів і співіснує з мікробіомом в ідеальній взаємодії і, як наслідок, ці взаємини сприяють дозріванню повноцінної імунної системи людини на початкових етапах її життя, а потім підтримують захисні механізми протягом усього подальшого життя.
В останні роки мікробіом набув значного інтересу в світі науки і медицини, оскільки був виявлений широкий спектр його позитивних впливів на здоров’я людини, в тому числі підтримання нормальної активності імунної системи. Сьогодні накопичено безліч переконливих свідчень про те, що за рахунок оптимізації імунного статусу організму мікробіом, збалансований за складом і функціями, може запобігти багатьом захворюванням. Цей специфічний мікробний орган є природним регулятором імунних процесів, спрямованих на підтримання гомеостазу.
Тому, до звичайних рекомендацій з дотримання санітарно-гігієнічних правил, фізичної активності, підтримання різноманітного і збалансованого харчування, відмови від шкідливих звичок, тепер доданий новий принцип: здоровий мікробіом.
Цікаво, що мікробіом може взаємодіяти не тільки з клітинами кишечника, але також з імунними, дендритними клітинами і гепатоцитами. Посередником в цих взаємодіях є біологічно активні метаболіти симбіотичних мікроорганізмів, в тому числі коротколанцюжкові жирні кислоти, похідні індолу, поліаміни та вторинні жовчні кислоти. Рецептори для деяких з цих молекул експресуються в імунних клітинах і модулюють диференціювання регуляторних і ефекторних Т-клітин. Порушення цих процесів через пошкодження мікробіома і розвиток дисбіозу корелює з різними аутоімунними, метаболічними і нейродегенеративними захворюваннями.
Інтерес наукового і медичного співтовариства до мікробіому також викликаний тим, що він веде себе як незалежна нервова система, завдяки чому отримав назву «другий мозок». Фактично саме на кишковому рівні виробляються необхідні поживні речовини для мозкової діяльності.
У той час як здоровий мікробіом грає фундаментальну роль в підтримці оптимального стану здоров’я, втрата балансу між різними мікробними групами (дисбіоз) є фактором розвитку багатьох захворювань, що переконливо підтверджують наукові дані. Під час дисбіозу проявляється дефіцит корисних мікроорганізмів і надмірний ріст чужорідних мікробів, багато з яких мають патогенні властивості. Під час дисбіозу, перш за все, страждає імунна система, яка втрачає здатність протистояти захворюванням. З дисбіозом пов’язують захворювання травних органів, патологію серцево-судинної, нервової, ендокринної, сечостатевої системи, захворювання шкіри, онкологічні хвороби.
Для збереження здорового мікробіома важливо дотримуватися різноманітної і багатої на клітковину дієти, яка забезпечує живлення для симбіотичних мікроорганізмів і підтримання оптимального балансу між окремими їх видами. Істотний оздоровчий вплив на стан мікробіома мають деякі види пробіотиків, в зв’язку з чим дуже корисно регулярно проводити курси прийому таких препаратів. З огляду на широкий спектр пробіотиків, пропонованих для підтримки нормального мікробіома, слід звертати увагу на доказову базу, що підтверджує їх ефективність.
Сфера терапевтичного використання засобів оздоровлення мікробіома сьогодні розглядається як перспективний напрямок в різних сферах медицини. При цьому особливого значення набуває можливість підтримувати оптимальну активність імунної системи без втручання в природні механізми імунного захисту. Результати досліджень в цій області особливо важливі під час пандемії, коли панує непевність і занепокоєння. Знання того, що наука знаходиться на зорі стратегії, яка може принести велику користь для здоров’я населення, вселяє оптимізм у розпал таких випробувань.