Поява антибіотиків цілком заслужено розглядається як революція в медицині, завдяки якій вдалося значно знизити смертність від інфекційних хвороб і значно продовжити життя людей.
Настороженість фахівців з’явилася після виявлення патогенних бактерій, стійких до дії антибіотиків, навіть при їх використанні в підвищених дозах. А сталося це досить швидко після відкриття цих «чудодійних» препаратів, які швидко проникали не тільки в лікувальну, а й у профілактичну практику. Навіть сьогодні антибіотики можна легко придбати в будь-якій аптеці без рецепта лікаря, незважаючи на те, що світова медична громадськість оголосила про початок ери резистентних до антибіотиків інфекцій.
Широке і безладне застосування антибіотиків становить серйозну загрозу поширення чергової пандемії, обумовленої неухильним зростанням числа так званих суперінфекций, що викликаються патогенними бактеріями (супербактеріями), які зуміли виробити стійкість до більшості відомих антибіотиків.
Разом з тим надмірне, часто помилкове застосування антибіотиків не проявляє тенденції до зниження. Незважаючи на добре відомий факт, що антибіотики – це зброя проти бактерій, їх часто призначають при вірусних інфекціях, хоча на самі віруси антибіотик вплинути не може. Зокрема, під час пандемії COVID-19 застосування антибіотиків зросло в рази, що неодмінно позначиться на подальшому зростанні стійкості патогенних бактерій до цих препаратів. Лікарі призначають пацієнтам з COVID-19 антибіотики (іноді відразу кілька препаратів) просто з перестраховки, щоб попередити приєднання до основної хвороби бактеріальної пневмонії. Добре відомо, що приймати антибіотики при захворюваннях вірусної природи з метою попередження бактеріальних ускладнень недоцільно до моменту переконливо підтвердженої бактеріальної інфекції. Адже якщо антибіотик був призначений для профілактики занадто рано, а бактеріальна інфекція все-таки розвинулася, то вона буде викликана вже іншими бактеріями, придушення яких вимагатиме призначення інших антибіотиків.
У ВООЗ підтвердили, що приблизно 72% хворих COVID-19 призначали антибіотики, хоча бактеріальні інфекції реєструвалися тільки у 8% пацієнтів. У зв’язку з цим фахівці висловлюють побоювання, що необгрунтоване використання антибіотиків під час пандемії коронавирусу призведе до зростання смертей від інших збудників хвороб, які катастрофічно швидко набувають резистентності до антибіотиків (синьогнійна паличка, ацинетобактер, ентеробактерії, туберкульозна паличка та ін.)
В даний час від хвороб, викликаних резистентними бактеріями, щорічно вмирає близько 700 тисяч осіб, 230 тисяч з них припадає на мультирезистентний туберкульоз. Стрімке підвищення стійкості патогенів до антибіотиків викликає побоювання, що в найближчі десятиліття клініцисти можуть виявитися беззбройними перед швидким поширенням збудників небезпечних інфекцій, які не чинять спротив впливу жодних з відомих антибіотиків.
Безконтрольний прийом антибіотиків призводить до імунних порушень, що відкриває ворота для проникнення в організм патогенів та безперешкодного розвитку додаткових інфекційних процесів, які, накладаючись на основне захворювання, значно ускладнюють стан хворого.
Не менш небезпечним є розвиток побічних реакцій антибактеріальної терапії, які можуть виявитися важче самого захворювання. Наприклад, нерідко спостерігається токсична реакція на терапію антибіотиками, проявом якої можуть бути запаморочення, головний біль, нудота, блювота, здуття живота, рідкий стілець. Деякі антибіотики можуть пошкоджувати печінку, впливати на органи слуху, приводити до розвитку антибіотик-асоційованої діареї, алергії, запалення, ожиріння, гормональних порушень, жирової хвороби печінки та інших розладів метаболізму, а також можуть посилювати аутоімунні відповіді, порушувати кровотворну функцію, послаблювати протипухлинні реакції і збільшувати за рахунок цього смертність тяжкохворих пацієнтів. Поширеним побічним проявом терапії антибіотиками є грибкові ураження різних органів (мікози), багато з яких важко виліковуються.
Винятковою перестороги необхідно вжити під час застосування антибіотиків у дітей раннього віку та у вагітних. На жаль, несприятливі наслідки лікування дітей антибіотиками можуть виявлятися не тільки відразу після їх застосування, а й в більш пізньому віці. Наприклад, розвиток запальних захворювань кишечника, алергії, астми, ожиріння, аутоімунних хвороб, раку кишечника, порушення функцій нервової системи в багатьох випадках зумовлено частим лікуванням антибіотиками в ранньому дитячому віці. Прийом деяких антибіотиків, наприклад, кларитроміцину у пацієнтів з легеневими захворюваннями, пов’язують з підвищеним ризиком розвитку інфаркту міокарда, аритмії і смертності через серцево-судинні ускладнення.
Під час лікування антибіотиками страждає не тільки патогенна мікрофлора, а й доброчинні симбіотичні мікроби (мікробіом). Слід зазначити, що саме через пошкодження мікробіома виникає більшість побічних ефектів антибактеріальної терапії, оскільки при цьому він втрачає свої унікальні фізіологічні функції. А спектр цих функцій надзвичайно широкий. Перш за все, мікробіом є важливою складовою імунної системи, регулятором її формування, дозрівання і активності. Підтвердженням цьому є той факт, що близько 70% імунних клітин людини зосереджено в шлунково-кишковому тракті, що є основним місцем поселення симбіотичних мікробів. Крім підтримки в тонусі імунітету, наші мікробні симбіонти забезпечують організм вітамінами, мінералами та іншими цінними сполуками, допомагають перетравлювати їжу, не пропускають всередину організму токсини і хвороботворні мікроби, покращують діяльність ендокринної та нервової систем. Пошкодження мікробіома антибіотиками загрожує додатковими серйозними проблемами зі здоров’ям, оскільки призводить до того, що цей унікальний мікробний орган, який активно бере участь в роботі всіх інших органів і систем, втрачає свою життєзабезпечувальну роль в організмі людини, трансформуючись в джерело небезпечних хвороб.
Спостереження датських вчених показали, що істотні порушення мікробіома реєструються вже на четвертий день після початку прийому антибіотиків. При цьому ряд найбільш корисних бактерій повністю зникав зі складу мікробіома, а їх місце займали далеко не дружні для організму людини мікроорганізми. Причому порушений мікробіом не відновився навіть через півроку після припинення використання антибіотиків.
Підтримання здорового мікробіома, а, відповідно і імунітету, а також обгрунтоване застосування антибіотиків, допоможе уникнути катастрофічних наслідків поширення супербактерій і значно знизити смертність інфекційних хворих.
У тих випадках, коли прийом антибіотиків обгрунтований і життєво необхідний, слід враховувати всі можливі побічні ефекти лікування і використовувати профілактичні заходи. Беручи до уваги важливість здорового мікробіома для підвищення природних механізмів захисту організму людини від патогенних мікробів, в тому числі резистентних до антибіотиків, велике значення набуває обов’язкове включення в схеми медикаментозного лікування хворих спеціальних засобів для оздоровлення мікробіома, перш за все пробіотиків. Оскільки прийом антибіотиків та інших сильнодіючих медикаментозних засобів неминуче пригнічує імунний захист, і без того ослаблений хворобою, застосовувані пробіотики повинні характеризуватися переконливо доведеною ефективністю і безпекою.
На жаль, сьогодні ринок України перенасичений засобами пробіотичного ряду з активною рекламою їх позитивних функцій, які не підтверджені достатньою доказовою базою. Більш того, багато пробіотиків містять умовно-патогенні бактерії (ентерококи, спороносні бацили і ін.), що володіють полірезистентністю до антибіотиків і здатністю передавати цю властивість своїм патогенним родичам.
Сьогодні все більше фахівців підтримують думку щодо необхідності використання пробіотиків з добре доведеною ефективністю для попередження побічних ефектів антибіотиків. Причому, застосування пробіотиків доцільне з самого початку курсу прийому антибіотиків і протягом декількох тижнів після його завершення. Очевидно, що подібний підхід слід використовувати також у разі призначення інших медикаментозних препаратів.
Як показали численні дослідження, профілактичне використання вітчизняних мультипробіотиків, які пройшли масштабні клінічні дослідження і відрізняються безпекою, результативністю і простотою застосування, поряд з іншими профілактичними заходами, здатне надати реальну допомогу і підтримку організму в період загострення інфекційних захворювань.
Наприклад, доведено, що використання мультиштамових пробіотиків «Симбітер®» під час лікування антибіотиками пацієнтів з кишковими і респіраторними інфекціями дозволяє скоротити тривалість лікування, підвищити загальну резистентність організму і попередити розвиток стійкості до збудників інфекцій. Використання мультпробіотиків «Симбітер®» в період лікування широкоспекторними антибіотиками інфекційних хворих захищає від несприятливих змін мікробіом кишечника, нормалізує імунні функції і попереджає розвиток антибіотико-асоційованої діареї.
Здоровий стан мікробіома і імунітету бажано підтримувати не тільки під час хвороби. Дуже важливі профілактичні заходи, особливо в період поширення інфекційних хвороб, коли будь-якого моменту може знадобитися прийом антибіотиків або інших медикаментозних засобів, здатних порушити мікробний баланс. Це дозволить посилити імунний захист, позбавити від необхідності прийому великої кількості сильнодіючих медикаментозних препаратів і зменшити ризик серйозних ускладнень.