Стан органів і систем людини залежить від стану її мікрофлори
«Здоров’я — це не все, але, коли воно зникає, все стає нічим» — цей суворий афоризм є досить відомим. Саме безпосередня загроза здоров’ю чи життю людини змушує її згадати про лікаря, шукаючи в нього поради чи порятунку. Це стосується всіх підрозділів медицини — від хірургії до психіатрії. Потреба в невідкладній швидкій допомозі, а також визначені стандарти лікування спричинили популяризацію медикаментів та процвітання аптечного бізнесу. На жаль, на те, що всі фармацевтичні препарати мають величезний перелік шкідливої побічної дії на організм, зважають мало, виправдовуючись відсутністю альтернативи.
Однак ситуація змінюється разом із розвитком медицини пробіотиків. Пробіотики (в перекладі — «за життя») — живі мікроорганізми, які в разі введення в людський організм позитивно впливають на нього, оздоровлюючи та нормалізуючи природний баланс його внутрішньої мікрофлори. Ці препарати є потужним засобом для регулювання стану здоров’я людини, підтримки біологічного балансу організму, вони мають виражений профілактичний і лікувальний ефект.
Медицина пробіотиків належить до галузі екологічної медицини і базується на усталених біологічних істинах, зокрема, що людина і її мікробний світ мають спільну домівку, про що свідчить і термін «екологія» від грецького слова «ейкос» — дім. Ця парадигма дуже важлива в питаннях збереження й відновлення здоров’я, досягнення активного довголіття. Газета «Здоров’я і довголіття» разом із провідником нової профілактично-лікувальної методології — компанією «О.Д. Пролісок», започаткувала цикл публікацій з метою ознайомлення читачів з новим і дуже перспективним напрямом у сфері охорони здоров’я. Розмову, розпочату доктором біологічних наук, професором Дмитром Янковським, продовжує видатний український учений-мікробіолог, академік НАН України, член-кореспондент НАМН України, професор Володимир Широбоков — один із безперечних фундаторів учення про мікробну екологію людини.
Кафедра, очолювана В. Широбоковим, за своїм рівнем — це своєрідний фаховий інститут, а референс-лабораторія, що працювала в складі кафедри, набула міжнародної ваги.
Останніми роками академік В. Широбоков приділяє особливу увагу мікробному балансу в біології людини як, можливо, вирішальному чиннику збереження його біологічної рівноваги. Результатом цих робіт стала унікальна монографія В.П. Широбокова, Д.С. Янковського, Г.С. Димент «Мікробна екологія людини» з кольоровим атласом.
Мікроби-вороги і мікроби-друзі
— Сталося так, — замислюється Володимир Павлович, — що мікроби розглядалися тривалий час лише як нещадні чи принаймні небезпечні вороги людства. І таке ставлення до мікроорганізмів, а звідси й їх вивчення під кутом зору знешкодження було логічним і виправданим. Ще до винайдення мікроскопа лікарі попередніх сторіч довели: конкретні збудники чуми чи холери, сибірки чи тифів справді існують. Це й спонукало вчених до створення антибіотиків — лікарських засобів, механізм дії яких базується на основі знищення одними мікробами інших.
Однак із розвитком біології та медицини з’явилося і ширше розуміння мікробного світу, зокрема видатний учений І. Мечников спрямував свою роботу на дослідження мікробів — друзів людини. Саме він започаткував науку про пробіотики. Неначе передбачав, що надзвичайна популяризація антибіотикотерапії зумовить потребу в препаратах, які відновлюватимуть, підтримуватимуть, нормалізуватимуть порушену мікрофлору організму.
Корисний мурашник усередині людини
— Рубрика, започаткована газетою, має містити, на мою думку, практичні коментарі до такої ситуації. Річ у тім, що людина, як і інші ссавці, — не господар, а лише новоселець у мікробному безмежжі, яке існує 3,5 мільярда років. Відомо й дещо вивчено кілька сотень тисяч видів мікроорганізмів, але це приблизно лише 5% від усього їх масиву. Таким чином, з’ясовано, що мікробна рівновага в біотопах (відносно відкритих порожнинах людського організму), відкритих середовищах людини — найпотрібніша норма життя. Можна додати, що мікроби захисної системи організму людини якимось чином перемовляються між собою, діють спільно. Якщо хочете, це корисний мурашник усередині нас. Антибіотики та інші продукти цивілізації спровокували певну дисгармонію в цій невидимій імперії. І умовно-патогенні мікроби (мікроорганізми, які здатні в разі зниження імунного захисту людини спричинити захворювання) у відповідь на вплив антибіотиків стали захищатися, набуваючи стійкості до цих препаратів. Та мета нашої розмови, гадаю, така: не шукати, хто винний, а радити, що робити…
Де формується мікробне здоров’я
– У своїй книзі Ви, Володимире Павловичу, торкаєтеся основних форпостів, де формується мікробне здоров’я людини. Розкажіть, будь ласка, про них.
– Першим бастіоном, де формується мікробне здоров’я, починаючи з перших годин чи навіть хвилин після народження дитини, є ротова порожнина. Немовля отримує мікробну частину корисних одиниць (біфідобактерії, лактобацили) від матері. І грудне вигодовування має значні переваги перед штучним, передовсім у такому надзвичайно важливому процесі, як заселення травного каналу корисними мікроорганізмами.
– Але ж тут постає питання: дуже бажано, щоб мати була мікробіологічно здоровою.
– Сьогодні це не завжди так. Адже новонароджений спочатку проходить пологові шляхи, а гінекологічні інфекційні негаразди — нині не рідкість. Таким чином, запланована вагітність потребує уваги з боку фахівців жіночої консультації щодо мікробіологічного балансу в організмі вагітної. Мультипробіотики під час вагітності є корисними й часто вкрай потрібними для майбутньої матері.
– В яких зонах людського організму мікробний захист виходить на перші ролі?
– У стравоході, шлунку, тонких кишках. Але передусім у товстих кишках, мікробіологічну важливість яких, до речі, вперше підкреслив І. Мечников.
– Змалюйте, будь ласка, детальніше мікробну картину органів травлення.
– Шлунок має кислотне середовище, тому його біоплівка сформована зі стійких корисних мікроорганізмів. Цей орган потребує мікробної підтримки з боку лактобацил та біфідобактерій. Щодо відомих у гастроентерології мікроорганізмів типу гелікобактер пілорі, яким відводять роль головного провокатора виникнення виразкової хвороби, вони справді в значній частині випадків провокують виразки шлунка, посилюють онкологічні ризики, але не завжди. Ця мікрофлора часто присутня в шлунку, й приборкувати її, на мою думку, слід вибірково, ґрунтуючись на клінічних, мікробіологічних та інших діагностичних показниках. У функціонуванні тонкої кишки, в якій засвоюється частина поживних речовин, також важливу роль відіграє біоплівка. Але найбільш потужною фабрикою мікробного здоров’я (і, навпаки, мікробних розладів) є товста кишка. Тому мікробіотичний препарат «Симбітер» та багато інших пробіотиків є надзвичайно корисними у формуванні потрібного мікробного балансу.
– Мікробіологічне здоров’я в людини має бути в усі періоди її життя. Тож закономірно, що провідниками нової медичної стратегії є вчені та лікарі-педіатри спільно з акушерами-гінекологами.
– Це справді важливо, бо ці фахівці і є головними в піклуванні про дитину та матір. Доречно підкреслити, що спеціальні серії мультипробіотика «Симбітер» можна, а подеколи просто вкрай потрібно, застосовувати навіть немовляті.
Українські препарати відновлять природне середовище організму
– У чому полягають основні переваги саме українських мультипробіотиків?
– Їхні пробіотичні компоненти (на прикладі «Симбітеру») містять мікроорганізми, тотожні мікрофлорі збалансованого середовища травного тракту — біфідобактерії, лактобацили, пропіоновокислі бактерії тощо). Вони нейтралізують умовно-патогенну мікрофлору, також наявну в порожнинах людського організму. Але докорінна відміна саме цих мультипробіотиків: відсутність у цих пробіотичних препаратах будь-яких мікробів навіть з мінімальними патогенними властивостями.
– Останні рядки Вашої книги щодо сучасного мікробного світу акцентують життєву важливість протидії дисбактеріозам (дисбіозам). Успіхів Вам та Вашим науковим однодумцям у цих важливих для багатьох розробках.
– Я також вдячний газеті за звернення до актуальної медико-соціальної теми: мікробіологічний всесвіт і людина.
Розмову вів
Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ.