На ефективність вакцинації впливає мікробіом

На эффективность вакцинации влияет микробиом

Вивчення мікробіома людини (сукупності симбіотичних мікробів, що населяють шкіру і слизові оболонки) привертає все більше уваги вчених і клініцистів. Функціональна активність мікробіома настільки багатогранна, що в людському тілі практично не існує жодного органу, який тим чи іншим чином не залежав би від симбіотичних бактерій. Особливо тісна асоціація існує між мікробіомом і імунною системою. Відомо, що повноцінна імунна система, яка здатна допомогти організму ефективно протистояти хворобам, може бути сформована тільки за наявності збалансованого за складом і функціями мікробіома. Стан імунної системи надзвичайно важливий не тільки для захисту організму від патогенних мікробів, але також має ключове значення під час вакцинації, коли дуже важливе формування адекватної відповіді на вакцинальні антигени. Спостережувану в окремих випадках недостатню ефективність вакцин фахівці часто пов’язують з імунологічною недостатністю деяких індивідуумів і низьким рівнем вироблення у них специфічних антитіл у відповідь на введення антигену.

У зв’язку з масовою вакцинацією населення проти коронавіруса SARS-CoV-2, великий інтерес викликає можливість підвищення ефективності щеплень та попередження небажаних реакцій, що розвиваються у деяких пацієнтів. Причини, за якими відповіді на вакцинацію відрізняються у різних людей, все ще погано вивчені. Як відомо, далеко не завжди оптимальним є відповідь на вакцини у людей похилого віку, осіб з діабетом, ожирінням і іншими метаболічними розладами, серцево-судинними захворюваннями та ін. Добре доведено, що всі ці захворювання супроводжуються несприятливими змінами мікробіома. Однак все більше даних, отриманих в результаті клінічних досліджень і моделей на тваринах, тепер дозволяє припустити, що склад і функція мікробіома є вирішальними факторами, що модулюють імунну відповідь на вакцинацію. Зокрема, мікробіом може служити природним ад’ювантом, який посилює реакцію на вакцинацію. Крім того, мікробні метаболіти і структурні компоненти клітинної стінки можуть здійснювати модуляцію клітинного імунітету, що поліпшує взаємодію з вакцинними антигенами. Наприклад, коротколанцюгові жирні кислоти, які продукуються фізіологічними представниками мікробіома (біфідобактеріями, лактобацилами, лактококками, пропіоновокислими бактеріями і ін.), мають потенціал модулювати імунні відповіді.

Результати проведених в останні роки досліджень переконливо підтверджують ідею про те, що одним з перспективних заходів, що сприяють підвищенню результативності вакцинальної кампанії, може стати оздоровлення мікробіома за допомогою пробіотиків, які все більше привертають увагу фахівців своєю безпекою і простотою застосування. Зокрема, недавні дослідження вчених Південно-Австралійського інституту охорони здоров’я і Стенфордського університету (США) показали, що збалансований за допомогою пробіотиків кишковий мікробіом сприяє значному поліпшенню реакції організму на вакцини і надає позитивний ефект на поствакцинальний імунітет. На думку вчених, це дає можливість шляхом оздоровлення мікробіома регулювати рівень імунної відповіді на вакцинальні антигени.

За даними інших австралійських вчених, застосування пробіотиків, що містять біфідобактерії і лактобацили, викликало відчутне підвищення результативності вакцинації проти грипу. У свою чергу, іспанські дослідники експериментально довели, що прийом деяких пробіотиків під час протигрипозної вакцинації підсилює імунологічну відповідь, підвищує рівень відповідних антитіл в сироватці крові і забезпечує посилення системного захисту від інфекції. Зокрема, рівень антивірусного імуноглобуліну G виявився значно вище при одночасному використанні пробіотика і протигрипозної вакцини, ніж при введенні тільки вакцини. Попередні результати досліджень голландських вчених вказують, що цілеспрямовані зміни в складі мікробіома кишечника за допомогою пробіотиків можуть підвищувати імуногенність вакцини проти ротавірусу.

На думку фахівців, поліпшення відповіді на введення різних вакцин під час використання пробіотиків найбільшою мірою пояснюється оптимізацією складу і функціональної активності мікробіома, нормалізацією механізмів імунітету і мінімізацією за рахунок цього ризику розвитку неадекватних імунних реакцій. Наприклад, отримані переконливі свідоцтва того, що застосування пробіотиків протягом двох місяців до вакцинації і трьох місяців після вакцинації може помітно поліпшити ефективність імунопрофілактики.

Цікаво, що навіть самі по собі пробіотики на основі біфідобактерій, лактобацил і інших доброчинних бактерій розглядаються як пероральні вакцини, оскільки вони є живими носіями імуномодуляторів і захисних антигенів. Тому розробка ефективних імунних засобів на основі пробіотичних бактерій розглядається як одне з найбільш перспективних напрямків сучасної вакцинології.

В даний час накопичено достатню кількість підтверджень доброчинних ефектів пробіотиків під час вакцинації, що стало досить логічним для пропозиції багатьма фахівцями використовувати пробіотики як допоміжний засіб для поліпшення ефективності вакцин. Слід однак враховувати, що не всі пробіотики мають науково-доведений імуномодулюючий ефект. Ця властивість сильно залежить від складу пробіотиків, кількості штамів, їх функціональних особливостей, концентрації життєздатних клітин, тривалості прийому. Тому для поліпшення результативності вакцинації бажано приймати пробіотики з добре вивченою ефективністю. Встановлено, що найбільш високою імуномодулюючу активністю володіють пробіотики з широким видовим та штамовим складом фізіологічних бактерій (мультипробіотики). Це пояснюється різноманіттям антигенів і метаболітів з імуномодулюючим ефектом в складі таких пробіотиків.

Таким чином, використання пробіотиків з доведеною ефективністю зможе допомогти у вирішенні такої актуальної проблеми охорони здоров’я, як продуктивна вакцинація населення. На думку вчених, це один з найбільш простих і доступних способів допомогти організму адекватно відреагувати на щеплення.

Незважаючи на розвиток в Україні та світі злочинної антивакцинальної кампанії, яка привела до зростання недовіри населення до вакцинації, не вірте недостовірної інформації і не відмовляйтеся від щеплень, оскільки вакцинація залишається найнадійнішим способом для захисту власного здоров’я і здоров’я своїх близьких. При цьому постійна турбота про стан свого мікробіома за допомогою правильного харчування і використання спеціальних оздоровчих засобів дозволить підвищити ефективність і безпеку щеплень і підтримати імунітет в цілому.