Тема дисбіозу (дисбактеріозу) вже протягом багатьох років залишається однією з найбільш суперечливих проблем медицини. Поряд з категоричним запереченням багатьма фахівцями самого терміна «дисбіоз» для позначення однієї з форм патології, стрімко накопичуються дані про важливу роль порушеної мікрофлори в розвитку і наслідку багатьох серйозних захворювань.
Що стосується термінології, вона, дійсно, вимагає серйозного перегляду. Термін «дисбактеріоз», який до теперішнього часу часто застосовується у вітчизняній літературі, давно застарів і не повинен використовуватися, оскільки характеризує зміни тільки в бактеріальній частині дивовижно різноманітної мікрофлори. У зарубіжних наукових публікаціях для оцінки порушень симбіотичної мікробіоти використовують термін «дисбіоз», що характеризує зміни серед всіх груп симбіотичних мікробів (бактерій, архей, грибів, вірусів, найпростіших). Також великою перешкодою для коректної оцінки дисбіотичних порушень є відсутність спеціалізованих лабораторій, оснащених необхідним обладнанням. У зв’язку зі складністю діагностики дисбіоз не включений до міжнародного класифікатору хвороб (МКХ-10). Однак, з урахуванням розвитку знань в області вивчення мікрофлори людини і вдосконалення методів її вивчення, дана форма патології, яка є однією з найбільш поширених «хвороб цивілізації», дуже скоро (можливо, під іншою назвою) може бути включена в МКХ, оновлену версію якого планується підготувати до використання вже в 2018 році.
Незважаючи на дискусії в питаннях діагностики дисбіозу і визнання його в якості окремої форми патології, на даний час вже ніхто не може заперечувати наявність в тілі людини специфічного мікробного органу, який отримав назву мікробіом. Без здорового мікробіому неможливо не тільки нормальне функціонування будь-яких інших органів і систем людини, а й здійснення життєдіяльності організму в цілому. Очевидно, що визнання існування мікробіому, як органу людини, зобов’язує визнати і можливість його патологічних змін, тобто розвитку хвороби.
Поширена думка про те, що дисбіоз є виключно наслідком інших захворювань, і мікрофлора відновлюється самостійно після медикаментозного лікування пацієнта, сьогодні піддається сумнівам. В даний час встановлено, що основними причинами дисбалансу в складі мікрофлори є патологія вагітності та пологів, порушення правил утримання та вигодовування новонароджених, нераціональна медикаментозна терапія вагітних, матерів-годувальниць та немовлят. Саме дисбіози, що сформувалися в ранньому дитинстві, в період «незрілості» імунітету та інших захисних механізмів організму, є найбільш стійкими і важко піддаються лікуванню в старшому віці. У той же час, в ранньому віці найбільш легко оптимізується процес становлення здорового мікробіому, якщо вчасно вжити адекватних заходів. Зокрема, такий досвід є у київських неонатологів, які використовують мультипробіотики серії «Симбітер» у вагітних, матерів-годувальниць та новонароджених з перших годин життя.
Складніше усуваються дисбіози у дорослих, особливо якщо вони сформувалися в дитячі роки. Безконтрольне застосування антибіотиків та інших медикаментів, часті стреси, порушення харчування, захоплення модними дієтами, шкідливі звички – далеко не повний перелік чинників, що сприяють подальшому ускладненню дисбіозу. Ці чинники порушують нормальні умови життя симбіотичних мікробів, викликають загибель найбільш дружніх бактерій, а їх місце швидко захоплюють більш стійкі хвороботворні бактерії, гриби та віруси. Це і є причиною розвитку багатьох хвороб.
Через безсимптомне протікання в багатьох випадках початкової стадії дисбіозу, пацієнт звертається до лікаря після значного ускладнення хвороби і приєднання до неї інших захворювань. Зокрема, до дисбіозу, що формується, зазвичай приєднуються імунодефіцити. Комплекс дисбіозу з імунодефіцитом значно ускладнює стан хворого, супроводжується приєднанням стійких інфекцій. Цим, наприклад, пояснюється збільшення групи «часто хворіючих дітей», у яких дисбіоз призводить до частих загострень хронічних інфекцій і алергічних станів.
У хворих з дисбіозом спостерігаються ознаки шлунково-кишкових і метаболічних розладів, гіповітаміноз, зміна стану шкіри і слизових, схильність до рецидивуючих простудних захворювань, анемія, відзначаються астеновегетативні та психастенічні розлади, алергія. У ряді випадків ускладнений дисбіоз проявляється у вигляді гострого і хронічного коліту, ентериту та гастроентериту. Різке зростання популяцій умовно-патогенних мікроорганізмів і ослаблення захисних механізмів може привести до проникнення кишкових бактерій і їх токсинів в кров з високим ризиком розвитку сепсису.
Таким чином, незважаючи на багаторічні гострі дискусії, неухильне зростання хворих з дисбіозу, особливо серед дітей раннього віку, вже придбав розмах епідемії і заслуговує на особливу увагу. Тому неможливо заперечувати значимість симбіотичної мікрофлори людини в збереженні її здоров’я, так само як і роль дисбіозів в формуванні, розвитку та підтримці багатьох інших інфекційних та соматичних захворювань.
Оскільки будь-який хворобливий стан людини супроводжується дисбіозом, який значно ускладнюється медикаментозними препаратами, пацієнт будь-якого профілю повинен в процесі лікування отримувати засоби оздоровлення мікробіому з метою усунення або профілактики дисбіозу. Однак, нерідко доводиться зустрічатися з випадками, коли пробіотики «не працюють». Чому ж це відбувається?
По-перше, необхідно використовувати препарати з доведеною ефективністю, поліфункціональністю і безпекою для здоров’я пацієнта будь-якого віку. Такі препарати (мультипробіотики серії «Симбітер» http://ua.shop.symbiter.ua/probiotics/) розроблені в Україні і пройшли масштабні клінічні дослідження, які довели їх ефективність.
По-друге, необхідно враховувати, що хвороботворні мікроби, кількість яких різко зростає при дисбіозах, забруднюють внутрішнє середовище організму численними токсичними сполуками, які ускладнюють виконання оздоровчих функцій пробіотичними бактеріями. Тому використанню пробіотиків повинен передувати курс прийому ентеросорбентів. Прекрасно з такою функцією, зокрема, справляються ентеросорбенти серії «Симбіогель» http://ua.shop.symbiter.ua/sorbents/, які, крім очищення кишечника від шкідливих сполук, зміцнюють слизові оболонки і активізують життєдіяльність пробіотичних бактерій.
По-третє, необхідно враховувати величезний вплив на баланс мікрофлори раціону харчування людини. Для ефективного усунення дисбіозу необхідно наситити харчовий раціон, продуктами, корисними для симбіотичних бактерій і доступними для них. Серед таких продуктів найбільш цінними є фрукти, овочі, злакові, горіхи та інші, що містять харчові волокна.
Використання такої схеми дозволить ефективно впоратися з дисбіозом та підвищити за рахунок цього результативність лікування інших захворювань, які розвинулися на його основі. Як відомо, хворобу легше попередити, ніж лікувати її ускладнені форми. Зокрема, використання спеціальної оздоровчої схеми http://test.symbiter.ua/uk/3-stage-program-of-microbiome-recovery-ua дозволить уникнути проблем з дисбіозом та зумовленими їм захворюваннями, особливо в сезони спалахів респіраторних захворювань.