Кожній людині час від часу доводиться стикатися з стресовими ситуаціями. Особливо це стосується людей, які займають керівні та інші відповідальні посади. І це зрозуміло – мозок таких осіб постійно знаходиться в підвищеній напрузі. Величезні стресові навантаження доводиться відчувати представникам багатьох інших професій: військовослужбовцям, політикам, спортсменам, працівникам сфери освіти, шоу-бізнесу, мас-медіа та інших творчих особистостей.
В цілому стрес переслідує кожну людину все життя, починаючи з народження. Це післяпологовий стрес новонародженого; стрес дитини при переході на новий тип харчування; емоційні переживання при перших сутичках з соціальним середовищем під час вступу до дитячого садка або в школу; стрес у зв’язку зі сварками батьків або появою в сім’ї молодших дітей; конфлікти з іншими дітьми; невдачі в навчанні; переживання під час здачі іспитів, час вступу до ВНЗ, під час студентської сесії; фінансові труднощі; проблеми на роботі або в особистих відносинах; переживання при виході на пенсію; стреси в зв’язку з травмами, хворобами. Існує чимало інших чинників, що викликають стрес, затяжні форми якого вкрай негативно позначаються на здоров’ї людини в цілому.
Невеликий за силою стрес мобілізує організм, активізує захисні сили, в малих дозах таке емоційне навантаження не шкодить людині. Під час стресу збільшується синтез корою наднирників кортизолу – гормону, що є регулятором вуглеводного обміну та покликаного допомогти організму впоратися зі стресом. Збільшення рівня цього гормону призводить до звуження судин, зростання пульсу, підвищення артеріального тиску і рівня цукру в крові. Така реакція повинна бути тимчасовою, фізіологічний сенс її полягає у виживанні в стресовій ситуації, але коли стрес стає хронічним, він може завдати непоправної шкоди здоров’ю. Під час тривалого стресового навантаження страждає фізичне і психічне здоров’я людини, розвиваються імунні та метаболічні порушення, падає стійкість до інфекцій, підвищується ризик розвитку тривожності, депресії, ожиріння, діабету та інших серйозних проблем зі здоров’ям.
Високі темпи життя, емоційні та розумові навантаження, несприятливі соціальні, економічні та екологічні умови життя, потік негативної інформації, – все це провокує серйозні стресові впливи, які можуть призводити до депресії, неврозів і астенічних станів, яких буває вкрай важко позбутися навіть з використанням медикаментозних засобів.
Стрес активує гіпоталамо-гіпофізарно-наднирково-залозну систему і призводить до вивільнення кортизолу ( “гормону стресу”), який надає різні ефекти на багато органів, включаючи головний мозок і кишечник. Дійсно, стресові явища часто асоціюються з шлунково-кишковим дискомфортом.
Багатьма дослідженнями показано потужний згубний вплив тривалих стресових навантажень на стан симбіотичної мікрофлори людини, яка в значній мірі визначає її здоров’я.
Роль мікрофлори (мікробіому) людини в збереженні здоров’я і розвитку захворювань тільки починає відкривати свої таємниці, проте з кожним роком з’являється все більше відомостей про унікальну роль мікробіому в підтримці нормальної фізіологічної діяльності організму людини. Порівняно недавнє і, можливо, найзначніше відкриття – це здатність кишкових бактерій впливати на діяльність головного мозку, зокрема, здатність до навчання, пам’ять, поведінку, настрій, апетит і інші психоемоційні фактори здоров’я.
Хоча взаємодія між головним мозком і кишечником людини вивчається протягом багатьох років, вона виявилася набагато складнішою, ніж раніше передбачалося. Добре відомо, що зв’язки між мозком і кишечником здійснюються шляхом гормональних, імунологічних і нервових механізмів, через центральну і кишкову (ентеральну) нервову систему, які регулюють функції кишечника. Ці дві системи пов’язані блукаючим нервом, який проходить від стовбура мозку до черевної порожнини. За допомогою чудово організованої системи гормонів, нейромедіаторів і електричних імпульсів, що проходять по нейронних шляхах, центральна і кишкова нервові системи активно спілкуються одна з одною. Однак безліччю останніх досліджень виявлено, що ці зв’язки значною мірою контролюються і регулюються мікробіомом кишечника.
Уже кілька років вченими всього світу активно вивчається вісь між кишечником, мікробіомом і мозком. Багатьма дослідженнями встановлено, що хронічний стрес за допомогою згубного впливу на мікробіом порушує цю важливу вісь і за рахунок цього здатний викликати або посилити численні розлади здоров’я. Саме мікробіом приймає перший удар згубних стресових впливів на організм, а зміни мікробіома тягнуть за собою розгортання цілого ланцюга інших негативних подій в організмі. Так, вчені з Гарвардського університету дійшли висновку, що стресові пошкодження мікробіому можуть послужити тригером для розвитку широкого спектру серйозної патології, зокрема функціональних, запальних і виразкових захворювань шлунково-кишкового тракту, алергії, метаболічних хвороб, серцево-судинної патології, розсіяного склерозу, вовчака, проблем з нирками, діабету, ревматоїдного артриту, захворювань шкіри, енцефалопатії та ін.
Багатьом знайоме відчуття «осінньої хандри». Восени можуть загострюватися хронічні хвороби, частішають скарги на поганий настрій. При цьому, якщо одні люди проходять цей етап швидко і непомітно, інші ризикують зануритися в безодню негативних емоцій. Насправді, пригнічений настрій, апатія і швидка стомлюваність часто пов’язані з дефіцитом сонячного світла, що призводить, як виявилося, до зменшення синтезу серотоніну. У цьому випадку також може допомогти дружня мікрофлора. Необхідно тільки надавати їй необхідну підтримку.
Тому в останні роки зростаючий інтерес викликає використання пробіотиків для попередження згубного впливу стресу на здоров’я людини. З’являється все більше наукових даних, які свідчать про те, що підтримка мікробіому за допомогою пробіотиків на основі дружніх бактерій має надзвичайне значення для забезпечення захисту від наслідків стресу і для психологічного благополуччя. Оздоровлення мікробіому допоможе зміцнити загальний стан здоров’я як на фізичному, так і на емоційному рівнях.
Доведено, наприклад, що деякі пробіотики, що отримали назву «психобіотики», можуть впливати на синтез молекул – регуляторів нервової діяльності (нейтротрансміттерів), залучених до регулювання багатьох фізіологічних і психологічних процесів. Виявилося, що до 50% серотоніну і до 90% дофаміну працюють саме в кишечнику, тобто в місці максимальної локалізації симбіотичних мікроорганізмів. Ці гормони часто називають гормонами радості і задоволення, вони впливають на настрій, емоції, поведінку людини, беруть участь в контролі депресії та придушенні агресії. При нормальному функціонуванні мікробіому підтримується оптимальний рівень гормону стресу кортизолу, в зв’язку з чим зменшуються прояви поведінки, пов’язані з відчуттям тривоги і депресії.
За даними вчених, пробіотики, що містять лактобацили і біфідобактерії, ефективні в усуненні психічних розладів поведінки, включаючи занепокоєння, депресію, аутизм, обсесивно-компульсивний розлад, здібності пам’яті.
Ці дані підтверджені під час вивчення впливу мультипробіотиків групи «Симбітер» на психіку тварин, що піддаються впливу стресу. Тварини, які отримували мультипробіотик, набагато швидше відновлювали фізіологічні функції, порушені при впливі стресу, ніж тварини, які не одержували пробіотичного лікування. Після курсового прийому мультипробіотиків спостерігалася нормалізація рівня в сироватці крові кортизолу та серотоніну, відновлювалися структурно-функціональні властивості шлунково-кишкового тракту і печінки, зникало занепокоєння і агресивність, поліпшувалася пам’ять і здатність до навчання.
Здоров’я нашого мозку залежить від багатьох рішень, які ми робимо щодо вибору способу життя. Рішення, які пов’язані зі здоров’ям мікробіому, згідно останніх досягнень світової науки, грають дуже важливу роль в підтримці фізичного та психічного здоров’я дорослих і дітей від народження до глибокої старості. Досягти позитивних результатів в цьому питанні не так вже й складно: достатньо дотримуватися здорового способу життя, забезпечити свою сім’ю повноцінним раціоном харчування і регулярно використовувати профілактичні курси оздоровлення мікробіому. І поки не знадобилося радикальне лікування, стресові перевантаження мозку можна значно послабити за рахунок повернення дружній мікрофлорі регулюючих функцій, визначених їй еволюцією.