У хроніці життя великого натураліста, першого лауреата Нобелівської премії серед співвітчизників Іллі Ілліча Мечникова примітний такий епізод. На початку ХХ століття, коли вчений подолав 60-річний вік, він відчув ознаки розумового та фізичного виснаження, потенціал здоров’я як би відступав.
У 1907 році, працюючи в той період в паризькому Інституті Пастера, І. Мечников опублікував доповідь, в якій пов’язував довгожительство серед значних верств населення Балкан з широким споживанням в цьому регіоні ферментованих молочних продуктів, що містять живі, а не стерилізовані молочні бактерії.
На цій основі Мечников виробив профілактичний молочнокислий продукт пробіотичної спрямованості у вигляді концентрату таких «живих» мікроорганізмів – «Лактобацилін». Незабаром новинкою зацікавилася одна з фірм, що запропонувала вченому поступитися їй патентом за значну винагороду. І. Мечников дав згоду. Але з умовою, що кошти підуть на розвиток Пастерівського інституту, плюс – постачати йому особисто, Мечникову, пляшку свіжого «Лактобациліну» …
Оцінюючи це діяння, досить, втім, характерне для філантропічних поглядів Іллі Ілліча, його послідовник М. Гамалія зазначив: «Пройдуть десятки років, людство навчиться перемагати рак, проказу та багато інших невиліковних хвороб, але воно завжди буде згадувати світле ім’я І.І. Мечникова, який поклав блискучий початок справі боротьби за здоров’я людини ».
Не можна не підкреслити, що мова саме про цілеспрямовану боротьбу за здоров’я. Причому літня людина, в так званому «третьому віці», після 75-80 років, потребує оздоровлення мікробіома – нашого другого, по Мечникову, мікробіологічного «я» з особливою виразністю. Спосіб життя сучасника каталізує несприятливі зміни в рисах «мікробіома здоров’я», приводячи його вже в зрілому віці до виснаження, в похилому – до небезпек «мікробіологічної капітуляції», збільшення дисбактеріозів.
Взагалі останнім часом в науці зростає інтерес до «подвійного обличчя» мікроорганізмів, властивих людині. Так, американський мікробіолог М. Владен (2014 року) виявив, що колонізаційні властивості бактерії Helicobacter pylory в мікробіомі шлунку, знаходять негативні тенденції лише до третього віку, тоді, як в роки біологічного розквіту симбіотично співпрацюють з іншим мікросвітом шлунково-кишкового тракту.
Ось, з нашої точки зору, важлива констатація, виражена в розділі фундаментальної праці світового рівня «Мікробіом» київських дослідників Д. Янковського, В. Широбокова, Г. Димент. З віком, вказують вони, людина втрачає найбільш цінних представників своєї симбіотичної флори, причому інволюція стартує вже в 55-60 років.
Показовими є й такі дані: у молодих добровольців біфідні популяції мікробіома в нормі містять 4-5 видів біфідобактерій, а у літнього носія, поряд зі зниженням рівня популяції біфідобактерій, домінують лише представники одного типу.
Висновок з нашої не лікарської, а лише суто логічної точки зору, досить ясний. Мультипробіотики типу СИМБІТЕР, що містять на відміну від ряду інших пробіотиків, широкий спектр живих лактобацил, пропіоновокислих бактерій, молочнокислих мікроорганізмів, типу молочних стрептококів, інших складників редукції мікробіома, особливо потрібні в літньому віці на цій палітрі мудрості життя. А її продовження – не роки до життя, а життя – до років -завдання не тільки геронтології та геріатрії, як наук такого роду, а імперативний заклик до суспільства і, зокрема, до України – єдиної держави, що володіє Симбітером: невідкладно перевести ці наукові досягнення в розряд повсякденної практики.
Ви все ще сумніваєтеся? Спробуйте!
Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ,
Вікторія ЯСНОПОЛЬСЬКА