Ускладнений перебіг COVID-19 часто супроводжується кишковими симптомами

covid-gastrointestinal-symptoms

Клініцисти відзначили, що, крім класичних симптомів COVID-19, які включають задишку, кашель, лихоманку та інші проблеми з органами дихання, близько третини пацієнтів також скаржаться на нудоту, діарею і блювоту, які в цілому ускладнюють загальну картину перебігу хвороби. Це змусило припустити, що у коронавірусу SARS-CoV-2, що викликає захворювання COVID-19, є здатність вражати клітини шлунково-кишкового тракту і розмножуватися в них. Як відомо, SARS-CoV-2 проникає в клітину людини, зв’язуючись з ангіотензин-перетворюючим ферментом (ACE2), який діє як вірусний рецептор. Ця молекула виявлена не тільки в органах дихання, але також у високих концентраціях присутня в клубовій і товстій кишці, де регулює ряд фізіологічних процесів.

Під час вивчення механізмів взаємодії вірусних частинок з клітинами кишечника дослідники з Інституту Хабрехта, Університету Еразма і Університету Маастрихта (Нідерланди) встановили, що вірус SARS-CoV-2 здатний безпосередньо інфікувати кишкові клітини і репліцируватися в них. За словами вчених, для проникнення в клітини кишечника вірус використовує ті ж рецептори ACE2, що і в разі дихальної системи. Як виявилося, клітини кишкового епітелію експресують як рецептор коронавірусу ACE2, так і дві серинові протеази (TMPRSS2 і TMPRSS4), що дозволяють вірусу SARS-CoV-2 з максимальною ефективністю проникнути всередину кишкової клітини і успішно в них персистувати. Це пояснює присутність слідів РНК вірусу в фекаліях пацієнтів з COVID-19, хоча активні вірусні частки виявити не вдалося.

Таким чином, розмноження SARS-CoV-2 в клітинах кишечника може вносити свій вклад в перебіг захворювання та поширення вірусу організмом. Серинові протеази забезпечують вірусу можливість розмножуватися в клітинах кишечника, проте, потрапляючи в просвіт кишечника, він втрачає здатність інфікувати клітини. Проте, порушення бар’єрної функції стінок кишечника може стати причиною поширення інфекції на інші органи, включаючи печінку і легені.

За даними дослідників, фермент ACE2, крім регуляції запальних процесів, участі в транспортуванні амінокислот і інших важливих функцій, безпосередньо впливає на стан мікробіома кишечника. Як відомо, людське тіло служить житлом для величезної кількості мікроорганізмів (бактерій, архей, вірусів, грибів, найпростіших), сукупність яких називають мікробіомом. З огляду на багатогранну роль мікробіома в життєдіяльності організму людини, особливо функціонуванні його імунної системи і спроможності бар’єрної функції кишечника, дослідники вважають, що мікробні спільноти кишечника і пов’язані з ними метаболіти можуть служити однією з потенційних цілей профілактики інфекції SARS-CoV-2.

Наприклад, результати проведеного недавно китайськими вченими дослідження (Університет Уестлейк), стан кишкового мікробіома може бути пов’язано з реакцією організму на COVID-19. На думку дослідників, виявлення порушень в складі і метаболічній функції мікробіома (дисбіоз) може допомогти своєчасно прогнозувати тяжкість захворювання. Це, зокрема, обумовлено здатністю умовно-патогенних мікробів, що переважають під час розвитку дисбіозу, стимулювати розвиток гострих запальних процесів, що збільшують ризик серйозних наслідків захворювання. Тому експерти сходяться на думці, що мікробіом є досить потужною зброєю, яка разом з імунною системою ефективно допомагає захищати організм від патогенних мікробів.

Мікробіом відіграє особливу роль у літніх людей, що мають вікові модифікації мікробіома, які позбавляють його багатьох корисних функцій, перш за все, підтримання адекватної активності імунної системи. На думку фахівців, це є однією з причин високої смертності серед пацієнтів похилого віку, для яких характерне вікове порушення функцій імунної системи («імунне старіння»), що приводить до хронічної активації запальних процесів.

Тому постійна турбота про поліпшення власного мікробіома є нескладним, але досить важливим фактором, здатним підвищити природну опірність організму до розвитку хвороб, зокрема за рахунок поліпшення імунної відповіді на збудників інфекції. Для того, щоб мікробіом надійно виконував свої функції, бажано дотримуватися здорового раціону харчування, уникати шкідливих звичок, раціонально використовувати лікарські засоби, приділяти час фізичній активності і не забувати про регулярні курси прийому пробіотиків та інших засобів оздоровлення мікробіома з доведеною ефективністю.