Створення пробіотиків – революційний крок,
спрямований на підвищення якості життя людства.
Янковський Д.С., 2005
Ми запрошуємо Вас у захоплюючу подорож по сторінках книги «Мікробіом». Звичайно, набагато цікавіше й ефективніше прочитати цю книгу самостійно. Але ми розуміємо, що така можливість є не у всіх. Тому ми постараємося коротко ознайомити Вас з найбільш важливими і цікавими розділами цієї чудової книги. Ми також пропонуємо Вашій увазі зміст книги, а Ви можете написати нам, який з розділів Вас найбільш зацікавив. І ми постараємося в стислій формі розповісти, про що в ньому йдеться.
Людина як біологічний вид з’явилася на Землі на кілька мільярдів років пізніше бактерій. В процесі спільної еволюції деякі мікроорганізми, найбільш корисні для здоров’я людини, стали невід’ємною частиною її організму, додатковим органом вагою 2,5 – 3 кг (близько 3 % від маси тіла), який виконує в організмі ряд життєво важливих функцій. Він отримав назву МІКРОБІОМ (більш знайома для нас назва – нормальна мікрофлора).
Мікробна екологічна система людини анатомічно пов’язана з усіма органами і тканинами, які мають прямий або непрямий контакт із зовнішнім середовищем: найтонша мікробна плівка (біоплівка) покриває слизові оболонки ротової порожнини, носоглотки, стравоходу, шлунку, тонкої і товстої кишки, сечостатевої системи, а також шкіру. Концентрування основної маси симбіотичних мікроорганізмів на кордонах тіла людини з зовнішнім середовищем дозволяє їм ефективно виконувати свої захисні функції та підвищувати адаптаційні можливості організму. Біоплівка складається з слизу, в який укладені численні колонії симбіотичних мікроорганізмів і їх корисні продукти життєдіяльності, а також молекули і клітини імунної системи. Вона виконує захисні функції, регулює імунітет і метаболічні процеси. Мікробні плівки – це своєрідний біологічний фільтр, який здатний пропускати корисні сполуки і затримувати живі мікробні клітини і токсини.
Якісні та кількісні зміни в мікробіомі в даний час отримали назву дисбіоз (дисбактеріоз). Дисбіоз – порушення складу і функцій всіх представників нормальної мікрофлори.
Оглавление
| Список сокращений | 6 |
| Введение | 7 |
| ЧАСТЬ 1. МИКРОБЫ И БИОСФЕРА | 9 |
| Глава 1. Микробы у истоков зарождения биосферы | 11 |
| Глава 2. Молекулярно-биологическая организация представителей микробного мира | 15 |
| 2.1. Прокариоты | 15 |
| 2.1.1. Бактерии | 17 |
| 2.1.2. Археи | 23 |
| 2.2. Эукариотические микроорганизмы | 32 |
| 2.3. Простейшие | 38 |
| 2.4. Нанобы | 41 |
| 2.5. Вирусы: их место и роль в биосфере | 46 |
| 2.6. Вироиды и вироидоподобные сателлитные РНК | 55 |
| 2.7. Плазмиды | 57 |
| 2.8. Прионы | 58 |
| Глава 3. Природные микробные сообщества как суперорганизмы | 62 |
| 3.1. Микроорганизмы – эффективные конструкторы суперорганизмов | 62 |
| 3.2. Микробная колония как пример суперорганизма | 63 |
| 3.3. Микробная биопленка как эффективная форма суперорганизма | 66 |
| 3.4. Взаимоотношения в микробных экосистемах | 74 |
| Глава 4. Экология микроорганизмов | 85 |
| 4.1. Микробный мир абиогенных систем Земли | 85 |
| 4.1.1. Микробиом почвы | 85 |
| 4.1.2. Микробиота гидросферы | 96 |
| 4.1.3. Микрофлора атмосферы | 101 |
| 4.1.4. Микробные обитатели экстремальных систем | 102 |
| 4.2. Симбиотическая микробиота растений и животных | 106 |
| 4.2.1. Микробные симбионты растений | 107 |
| 4.2.2. Симбиотическая микробиота животных | 110 |
| ЧАСТЬ 2. МИКРОБИОМ ЧЕЛОВЕКА | 115 |
| Глава 5. Человек как суперорганизм | 117 |
| 5.1. Общие сведения о микробиоме человека | 117 |
| 5.2. Структурная организация микробиома человека | 118 |
| 5.3. Особенности локальных микробиомов | 120 |
| 5.3.1. Микробиом пищеварительного тракта | 120 |
| 5.3.1.1. Микробиом ротовой полости | 121 |
| 5.3.1.2. Микробиом желудка | 127 |
| 5.3.1.3. Микробиом тонкой кишки | 128 |
| 5.3.1.4. Микробиом толстой кишки | 130 |
| 5.3.1.5. Археи и эукариоты кишечника | 138 |
| 5.3.1.6. Виром кишечника | 139 |
| 5.3.2. Микробиом мочеполовой системы | 142 |
| 5.3.2.1. Микробиом женской мочеполовой системы | 142 |
| 5.3.2.2. Микробиом плаценты | 148 |
| 5.3.2.3. Микробиом мужской мочеполовой системы | 151 |
| 5.3.3. Микробиом кожи | 152 |
| 5.3.4. Микробиом дыхательной системы | 155 |
| 5.3.5. Микробиом конъюнктивы глаза | 158 |
| Глава 6. Роль микробиома человека в обеспечении физиологического гомеостаза его организма | 159 |
| 6.1. Участие микробиома в физиологии человека | 159 |
| 6.2. Участие микробиома в реализации механизмов колонизационной резистентности организма человека | 161 |
| 6.3. Метаболическая и трофическая функции микробиома | 170 |
| 6.4. Биосинтетические функции микробиома | 178 |
| 6.5. Детоксикационная функция микробиома | 183 |
| 6.6. Генетическая функция микробиома | 184 |
| Глава 7. Формирование микробиома и его изменения в онтогенезе | 187 |
| 7.1. Формирование микробиома в раннем детстве | 188 |
| 7.2. Физиологические изменения микробиома у взрослых | 197 |
| 7.3. Микробиом в пожилом и преклонном возрасте | 202 |
| Глава 8. Микробиом и патология | 209 |
| 8.1. Микробиомные нарушения: вопросы терминологии, этиологии и клиники | 209 |
| 8.2. Роль микробиомных нарушений в развитии заболеваний | 217 |
| 8.3. Микробиом и болезни раннего детского возраста | 220 |
| 8.4. Стратегия взаимодействия микробиома человека с возбудителями инфекционных заболеваний | 227 |
| 8.5. Ассоциированные с дисбиозом гастроэнтерологические заболевания | 232 |
| 8.6. Роль дисбиоза в развитии метаболических нарушений | 244 |
| 8.6.1. Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) | 245 |
| 8.6.2. Ожирение | 248 |
| 8.6.3. Резистентность к инсулину и диабет 2-го типа | 255 |
| 8.6.4. Сердечно-сосудистая патология | 256 |
| 8.7. Ось «кишечник – мозг – микробиом» | 259 |
| 8.8. Микробиом и онкологическая патология | 277 |
| 8.9. Микробиом и аутоиммунные заболевания | 288 |
| 8.10. Микробиом и аллергическая патология | 297 |
| 8.11. Микробиом и стоматологическая патология | 302 |
| 8.12. Микробиом и респираторная патология | 304 |
| 8.13. Микробиом и дерматологическая патология | 305 |
| 8.14. Нарушение вагинального микробиома и его роль в развитии гинекологической патологии | 309 |
| 8.15. Микробиом и почечная патология | 316 |
| 8.16. Микробиом и заболевания глаз | 320 |
| 8.17. Микробиом и ВИЧ-инфекция | 321 |
| 8.18. Микробиом и болезни пожилого возраста | 329 |
| Глава 9. Средства оздоровления микробиома | 337 |
| 9.1. Пробиотики | 338 |
| 9.1.1. Микроорганизмы, перспективные для использования в составе пробиотиков | 340 |
| 9.1.1.1. Бифидобактерии | 341 |
| 9.1.1.2. Лактобациллы | 346 |
| 9.1.1.3. Пропионовокислые бактерии | 347 |
| 9.1.1.4. Молочнокислые стрептококки | 349 |
| 9.1.1.5. Бактерии вида Akkermansia muciniphila | 350 |
| 9.1.1.6. Бактерии вида Faecalibacterium prausnitzii | 350 |
| 9.1.1.7. Бактерии рода Enterococcus | 351 |
| 9.1.1.8. Бактерии вида Escherichia coli | 353 |
| 9.1.1.9. Аэробные спорообразующие бактерии рода Bacillus | 355 |
| 9.1.1.10. Современные взгляды на безопасность пробиотиков различного таксономического состава | 357 |
| 9.1.2. Резистентность пробиотических штаммов к естественным ингибиторам пищеварительного тракта | 363 |
| 9.1.3. Концентрация клеток пробиотической микрофлоры | 365 |
| 9.1.4. Антагонизм к патогенным микроорганизмам | 366 |
| 9.1.5. Иммуностимулирующая активность | 372 |
| 9.1.6. Пищеварительная и биосинтетическая активность | 378 |
| 9.1.7. Резистентность к антибиотикам | 380 |
| 9.1.8. Адгезивные свойства пробиотической микрофлоры | 382 |
| 9.1.9. Форма выпуска пробиотиков | 384 |
| 9.1.10. «Национальность» пробиотика | 384 |
| 9.2. Использование пробиотиков в различных областях медицины | 385 |
| 9.2.1. Пробиотики в неонатологии и педиатрии | 388 |
| 9.2.2. Пробиотики в гастроэнтерологии | 395 |
| 9.2.3. Пробиотики и метаболический синдром | 404 |
| 9.2.4. Пробиотики и аутоиммунные болезни | 412 |
| 9.2.5. Место пробиотиков в лечении больных аллергией | 413 |
| 9.2.6. Пробиотики в онкологии | 419 |
| 9.2.7. Пробиотики в акушерстве и гинекологии | 424 |
| 9.2.8. Пробиотики и возбудители инфекций | 427 |
| 9.2.9. Пробиотики и вакцинация | 435 |
| 9.2.10. Пробиотики в неврологии и психиатрии | 436 |
| 9.2.11. Использование пробиотиков в стоматологии | 441 |
| 9.2.12. Пробиотики и заболевания почек | 443 |
| 9.2.13. Пробиотики в геронтологии | 444 |
| 9.3. Другие средства оздоровления микробиома | 447 |
| 9.3.1. Пребиотики | 447 |
| 9.3.2. Синбиотики | 451 |
| 9.3.3. Продукты функционального питания | 454 |
| 9.3.4. Парапробиотики | 455 |
| 9.3.5. Нутрицевтики и парафармацевтики | 461 |
| 9.3.6. Фекальная трансплантация | 462 |
| 9.3.7. Энтеросорбенты | 464 |
| Глава 10. Оздоровление микробиома как важный фактор борьбы с распространением резистентных к лекарственной терапии патогенных бактерий | 467 |
| Глава 11.Концептуальные взгляды авторов на проблему оздоровления микробиома | 481 |
| Заключение | 517 |
| Список использованной литературы | 522 |