ВступРіст алергічних захворювань, значна питома вага клінічних форм алергії з тяжким перебігом, відсут ність тенденції до зниження летальності від гострих алер гічних реакцій і загострення ряду алергічних захворювань ставлять проблему алергічної патології на одне з перших місць у сучасній клінічній медицині.Епідеміологічні дослідження, проведені за уніфіко ваними протоколами програми 15 ААС в 155 клінічних центрах Європи, Азії, Африки, Австралії та Америки, по казали, що поширеність атопічного дерматиту (АД) коли вається від 1% до 46%. Поширеність АД серед дитячої популяції Америки становить 17,2%, Японії — 24%, Євро пи – 15,6%, Росії – від 5,2% до 15,5%, України – 3,9%.Алергічний синдром можна розглядати як синдром дис функції імунної системи, оскільки в осіб з алергічними за хворюваннями спостерігається зменшення кількості Т-лімфоцитів, дисбаланс хелперів у бік переважання Т-хелперів II типу, зниження ІgС, особливо субкласу ІgС4, зниження активності Т-супресорних клітин, зниження рівня і пору шення функції регуляторних Т-лімфоцитів, порушення функції антигенпрезентуючих клітин, у тому числі макро фагів, зменшення вмісту сироваткового і секреторного ІgА. Імунні порушення у хворих з алергічними захворюваннями вимагають призначення імунотропних препаратів. Комбіна ція класичної протиалергічної та імунотерапії дозволяє в ряді випадків досягнути стійкої клінічної ремісії.Багатоплановість патогенезу шкірних проявів алергії (алергічних дерматозів або дерматоалергозів) у дітей, особливо у поєднанні з алергічними або змішаними ура женнями інших органів та систем, потребує вивчення різ них аспектів даної патології. Чималу роль у підтриманні патологічного процесу на шкірних покривах та в шлунко во-кишковому тракті грають зміни біоценозу кишечнику. Поряд з порушенням мікробіоценозу дисбіотичні стани супроводжуються змінами показників імунного статусу та алергізації організму.
Накопичена інформація про позитивну дію окремих пробіотиків на імунітет, процеси метаболізму, детоксикаційну функцію та інші механізми життєдіяльності орга нізму людини передбачає можливість раціонального використання пробіотиків не тільки як біокоректорів складу мікрофлори в окремих біотопах людини, але і як імуномодуляторів, стимуляторів регенерації тканин, детоксикаторів, антиоксидантів, селективних деконтамінаторів патогенної флори.
Метою дослідження було вивчення ефективності мультипробіотика «Симбітер» при лікуванні алергічних захворювань.Матеріал і методи дослідженняПід нашим спостереженням знаходилося 67 дітей, з них 32 дітей з дерматореспіраторним синдромом (ДРС) та 35 з АД у віці від 2 до 14 років. Контрольну групу склали ЗО здорових дітей такого самого віку.Загальноклінічні методи дослідження включали анамнез хвороби, алергологічний анамнез, дані клінічного огляду. Обтяжена спадковість спостерігалася у 72,5% дітей з АД та у 68,7% хворих з ДРС. Наявність алергічних захворювань у батьків виявлена у більшої кількості дітей з ДРС — 62,5% випадків проти 58,5% дітей з АД. На ранньому штучному вигодовуванні перебували 58,7% дітей з АД та 46,8% з ДРС.Супутні захворювання, такі як біліарні дискінезії та панкреатопатія, були більш властиві дітям з АД — 68,75% проти 50,4% у хворих ДРС. Гельмінтози виявлені у 44,1% дітей з ДРС та у 41,3% хворих з АД. Кишковий дисбіоз спостерігався у більшості дітей з АД — 90,2% проти 85,2% у дітей з ДРС.За даними мікробних карт визначались якісні та кількісні зміни кишкової палички у 52% дітей з ДРС та 58% хворих з АД, ріст умовно-патогенних ентеробактерій (клеб-сієли, ентеробактер, протей, цитробактер) у 53% та 62% відповідно, кількість і”, аигеив — у 49% та 54,5% відповідно, дріжджеподібних грибів роду Сапйіб.а — у 39% та 45,3% відповідно, відсутність біфідобактерій виявлено у 72% та 75% відповідно, лактобактерій — у 63% та 68% відповідно.Імунологічне обстеження хворих включало: загально-клінічний аналіз крові, кількісну оцінку Т- та В-ланок імунітету за допомогою непрямого імунофлуоресцентного методу з використанням моноклональних антитіл виробництва ЗАТ «Сорбент-сервіс» (м. Москва, Інститут імунології РАМН) проти антигенів лімфоцитів СОЗ, СБ4, СБ8, СБ16 та С^ 22 та кінцевим підрахунком на люмінесцентному мікроскопі 200 клітин кожного фенотипу (на 1 хворого — 1000 клітин), вивчення функціональної активності Т-лімфоцитів за допомогою реакції бласттрансформації з ФГА (фірми \Уе11сопіе Виггои§пз-4), вивчення функціональної активності В-лімфоцитів за продукцією сироваткових І§С, І§А та І§М, дослідження субпопуляції активованих Т-лімфоцитів, визначення ЦІК середнього розміру в сироватці крові з використанням ПЕГ-600 на мікроспек-трофотометрі «5ресо1-21»(Німеччина) при довжині хвилі 450 нм, вивчення фагоцитарної активності нейтрофілів за ступенем поглинання часток латексу із обчисленням фагоцитарного індексу Гамбурга та фагоцитарного числа Райта.Для кожного хворого проводили підрахунок відносної та абсолютної кількості всіх популяцій та субпопуляцій лімфоцитів та імунорегуляторного індексу. Внесення в
| Показник | Контроль (n=30) |
Хворі на АД до лікування (n=35) |
Хворі на АД після лікування (n=35) |
Хворі на ДРС до лікування (n=32) |
Хворі на ДРС після лікування (n=32) |
|
CD3+лімфоцити, % |
51,20±1,07 | 32,00±3,32 | 64,55±0,44*^ | 31,87±1,61 | 59,85±085*^ |
| x109/л | 1,98±0,06 | 0,87±0,10 | 2,74±0,07*^ | 0,90±0,06 | 1.26±0,03* |
| CD4+лімфоцити, % | 29,30±1,30 | 16,27±1,72 | 37,45±0,47*^ | 19,97±1,34 | 44,35±0,63*^ |
| x109/л | 0,98±0,05 | 0,41±0,04 | 1,59±0,04*^ | 0,55±0,04 | 0,94±0,02*^ |
| CD8+лімфоцити, % | 20,30±2,90 | 16,09±2,56 | 27,20±0,42*^ | 15,22±1,11 | 30,15±0,40*^ |
| x109/л | 0,62±0,06 | 0,46+0,07 | 1,15±0,04*^ | 0,43±0,03 | 0,64±0,02*^ |
| CD4+/CD+ | 1,44±0,44 | 1,0±340 | 1,38±0,01 | 1,99±0,23 | 1,47±0,01 |
| CD16+лімфоцити, % | 11,62±0,42 | 19,67±0,58 | 11/85±0,17*^ | 16,98±0,62 | 11,90±0,24*^ |
| x109/л | 0,52±0,07 | 0,46±0,04 | 0,50±0,01*^ | 0,42±0,04 | 0,25±0,01*^ |
| CD22+лімфоцити, % | 27,96±1,70 | 24,23±1,21 | 24,55±0,42^ | 23,24±0,68 | 29,55±0,78*^ |
| x109/л | 1,13±0,08 | 0,68±0,06 | 1,04±0,04* | 0,67±0,03 | 0,62±0,02 |
| Т-активні лімфоцити, % | 19,90±0,90 | 22,55±1,5 | 26,05±0,34*^ | 18,29±0,86 | 33,30±0,71*^ |
| x109/л | 0,52±0,03 | 0,60±0,05 | 1,10±0,03*^ | 0,51±0,03 | 0,70±0,02*^ |
| РБТЛ з ФГА, % | 67,60±1,55 | 53,36±2,01 | 70,10±0,87*^ | 55,24±1,12 | 74,15±0,46*^ |
| x109/л | 2,63±0,09 | 1,42±0,10 | 2,96±0,05*^ | 1,57±0,06 | 1,56±0,03 |
| Фагоцитарний індекс, % | 67,00±1,5 | 49,23±0,49 | 64,65±1,12*^ | 49,10±0,36 | 62,80±1,44*^ |
| lgG, г/л | 8,75±0,18 | 7,72±0,44 | 10,55±0,33*^ | 7,25±0,23 | 14,04±0,20*^ |
| lgA, г/л | 0,82±0,02 | 0,70±0,10^ | 1,18±0,03*^ | 0,72±0,03^ | 2,00±0,03* |
| lgM, г/л | 0,99±0,04 | 0,73±0,05 | 1,05±0,03* | 0,95±0,06 | 1,43±0,03* |
| ЦІК, % | 42,00±0,45 | 54,27±1,33 | 40,75±0,20*^ | 54,11±0,95 | 40,70±0,18*^ |
суспензію лімфоцитів імунокоригуючих препаратів викликає зміну числа рецепторів до еритроцитів барана, що характеризує чутливість лімфоцитів до даного імуномодулятора.При визначенні чутливості лімфоцитів до імуномодуляторів нами встановлено три ступеня: високий в межах 100-60%, середній — 60-40%, низький — до 40%. Високий ступінь чутливості лімфоцитів до Симбітеру виявлено у 62,5% дітей з ДРС та 71,4% хворих з АД, середній — у 25% та 25,7% відповідно та низький — у 12,5% та 2,9% відповідно.Усі обстежені діти на фоні базисної терапії, яка включала дієтотерапію, ферменти та гепатопротектори за показаннями, зовнішню терапію, отримували мультипробіотик «Симбітер» у дозі 1 пакетик на добу під час їжі протягом 21-го дня. Дітям віком від 6 місяців до 3 років призначали «Симбітер ацидофільний» (концентрація живих клітин пробіотичних бактерій 109), від 3 до 14 років — «Симбітер концентрований» (концентрація живих клітин пробіотичних бактерій 1012). Відомо, що мультипробіотик «Симбітер» є біомасою живих клітин симбіозу 14 штамів пробіотичних бактерій.
Аналіз отриманих цифрових даних проводився за допомогою пакету Statistica, використовувалася також програма Мicrosoft Excel 2000.
Результати дослідження та їх обговоренняПісля проведеного лікування спостерігалась позитивна динаміка клінічних проявів на шкірі (зникнення еритеми, набряку, інфільтрації, свербежу) на 7-10 день прийому мультипробіотика «Симбітер», поліпшення апетиту, збільшення тривалості сну.До лікування ознаки ураження шкіри за шкалою SCORAD оцінювалось у 3 бали у 28,5% хворих з АД і 26,9% з ДРС, у 2 бали – у 58,5% обстежених з АД та 52,4% з ДРС, в 1 бал – у 13% дітей з АД і 20,7% з ДРС. Після курсу лікування шкірний симптом в 0 балів встановлено у78,6% дітей з АД та 82,4% з ДРС, 1 бал – у 21,4% хворих з АД і 17,6% з ДРС. 20 дітей з ДРС та 25 з АД припинили скаржитись на болі в животі, а у 12 хворих з ДРС та 10 з АД вони стали менш інтенсивними і тривалими. Частота та інтенсивність метеоризму зменшилася з 53,4% до 9% у дітей з ДРС та з 72,5% до 10,4% у дітей з АД (р<0,001).У більшості дітей з діарейним синдромом нормалізувалась частота і консистенція випорожнень, покращились дані копрологічних досліджень (зменшилися прояви сте-ато-, амілореї), що свідчить про поліпшення кишкового травлення. Позитивна клінічна динаміка і нормалізація функціональних реакцій шлунково-кишкового тракту проявлялася не лише пробіотичними властивостями мікрофлори, що входить до складу продукту, а також тим, що симбіонтна мікрофлора «Симбітеру» сприяла ферментації та засвоєнню лактози та інших вуглеводів.Після проведеного курсу лікування мультипробіотиком «Симбітер» дисбаланс між рівнем висіву індигенної мікрофлори та умовно-патогенних бактерій зменшився. Концентрація золотистого стафілокока зменшилася до рівня показників у здорових дітей (р<0,05), ріст умовнопатогенних ентеробактерій (клебсієли, ентеробактер, протей, цитробактер) зменшився в 3,5-4 рази, гемолітичної кишкової палички — в 3 рази, знизилася частота обсіменіння кишечнику грибами роду Candida. Після застосування мультипробіотика «Симбітер» у всіх дітей нормалізувалися кількісні показники біфідо- і лактобактерій.
При порівняні результатів імунологічних досліджень сироватки крові до і після лікування мультипробіотиком «Симбітер» виявлено позитивну динаміку впливу препарату на показники клітинної і гуморальної ланки імунітету (табл.).
При обстеженні хворих з АД і ДРС до лікування було виявлено, що кількість СБЗ+-лімфоцитів у 90,1%, СБ4+-субпопуляції у 86,5%, СБ8+-клітин у 75,7%, СБ22+-лім-фоцити у 63,7% та Т-активних лімфоцитів у 82,8% була вірогідно нижчою, ніж у дітей контрольної групи(р<0,001). Проліферативна активність Т–лімфоцитів та фагоцитарна активність нейтрофілів в обох групах була зниженою у 86,4% та 95,7% (р<0,01), що вказує на напруження неспецифічного протиінфекційного захисту та достовірне підвищення в обох групах С016+–клітин у 92,8% і концентрації ЦГК середнього розміру у 92,8% і 95,4% випадків відповідно порівняно з контролем, що вказує на активацію гуморальних та клітинних реакцій (табл.).Концентрація сироваткових імуноглобулінів ІgС в обох групах була нижчою за дані контрольної групи у 87,4%, ІgМ у 91% хворих, ІgА у 92,3%, що свідчить про зниження гуморального імунітету.Після проведеного лікування мультипробіотиком «Симбітер» в обох групах хворих ми спостерігали вірогідне підвищення абсолютного і процентного вмісту СDЗ+–лімфоцитів до 64,55±0,44% і 2,74±0,07х109/л та 59,85±0,85%, 1,26±0,03х109/л відповідно порівняно з контролем і до лікування (р<0,001), субпопуляції СD4+ –клітин до 37,45±0,47% та 44,35±0,63% (р<0,001) і СD8+–клі–тин до 27,20±0,42% та 30,15±0,40% (р<0,001) і Т–активних лімфоцитів до 26,05±0,34% і відповідно 33,30±0,71% (р<0,001). Функціональна активність Т–лімфоцитів і фагоцитарна активність нейтрофілів в обох групах достовірно підвищилась (р<0,001). Кількість СD16+–клітин достовірно зменшилась до 11,85±0,17% та 11,90±0,24% (р<0,001) в обох групах відповідно.Після лікування в обох групах відмічено вірогідне підвищення концентрації ІgС, ІgА, ІgМ (р<0,001), що вказує на нормалізацію гуморальної ланки імунітету у дітей з АД та ДРС.
Нами встановлено також достовірне зниження концетрації ЦІК в обох групах опстежених після лікування до 40,75+0,20 у. о. відповідно (р<0,001), що вказує на зникнення патогенності і алергійного запалення.
Висновки
-
Мультипробіотик “Симбітер” є ефективним засобом у комплексному лікуванні атопічного дерматиту та дерматореспіраторного синдрому у дітей, доведина його імуномодулююча дія та позитивний вплив на функціональний стан шлунково-кишкового тракту;
-
Бактеріологічна ефективність мультипробіотика “Симбітер” у дітей з атопічним дерматитом проявлялась у відновлені якісних та кількісних показників висіву нормальної міклофлори, достовірному зменшенні концентрації золотистого стафілококата частоти реїстрації умовно-патогенних бактерій;
-
Доведина ефективність та високий профіль безпеки мультипробіотика “Симбітер” у вікових дозах дохволяє рекомендувати припарат до застосуваня у комплексному лікуванні дітей з атопічним дерматитом та дерматореспіраторним синдромом.